Економіка АР Крим
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміст |
[ред.] Промисловість
У структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу мають харчова, хімічна і нафтохімічна галузі, машинобудування та металообробка, паливна промисловість. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 60%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебуває 291 промислове підприємство, функціонує 1002 малих промислових підприємства.
Промислове виробництво займає одне з найважливіших місць в економіці Автономної Республіки Крим. В даний час у галузях економіки Автономної Республіки Крим на промисловість приходиться ключова частка доходів при тому, що в її галузях зайнято тільки 17% працюючих. На промисловість приходиться 23,1% вартості всіх основних фондів.
Промисловість Автономної Республіки Крим має широкий спектр видів економічної діяльності, причому частка видобувної промисловості – 7,6% загального обсягу виробництва, обробної – 76,%, виробництва та розподілу електроенергії, тепла, газу та води – 15,8%. Головне місце належить таким видам економічної діяльності обробної промисловості, як харчова промисловість (32,1%), хімічна (20,6%) та машинобудування з металургією (17,3%), на які приходиться 70% загального обсягу виробництва.
Підприємства харчової промисловості виробляють м'ясні продукти, ковбасні вироби, масло тваринне, молочні продукти, сири, олію, консерви, кондитерські вироби, крупи та борошно, лікеро-горілчані вироби, хліб та хлібобулочні вироби, мінеральні води і прохолодні напої, тютюнові вироби та ін.
Легка промисловість Автономної Республіки Крим представлена 15 підприємствами, що випускають бавовняні тканини, панчішно-шкарпеткові, шкіргалантерейні, трикотажні, швейні вироби, шкіряне взуття, фурнітуру.
Питома вага хімічної галузі складає 20,6% від загального обсягу промислового виробництва республіки. У Криму розташовані найбільші хімічні підприємства, які виступають монополістами в Україні та у країнах СНД та випускають унікальну конкурентноздатну на європейському та світовому ринках продукцію. Ключовими підприємствами галузі (93,7%) та північно-кримського регіону є ДАК "Титан" та ВАТ "Кримський содовий завод". Перспективами для хімічної промисловості є впровадження енергозберігаючих та екологічних технологій, збільшення обсягу виробництва соди кальцинованої, синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, полімерних труб для газопроводів підземної прокладки, організація виробництва продуктів на основі йоду. Особлива увага приділяється використанню вторинних ресурсів, оскільки на території Автономної Республіки Крим (м. Красноперекопськ) розташовано ВАТ "Полівтор" – єдине підприємство на півдні України, яке володіє технологією з переробки відходів полімерів, що дозволяє організувати систему збору та утилізації вторинних полімерних матеріалів.
Перспективним напрямком в розвитку скляної промисловості залишається забезпечення потреб кримської харчової промисловості склотарою, відновлення виробництва художнього скла та сувенірів зі скла. Намічається комплексна робота з переходу виробників міцних алкогольних напоїв на використання продукції кримської скляної промисловості.
Машинобудівна галузь представлена 12 науковими установами та 67 підприємствами.
[ред.] Сільське господарство
Основними галузями рослинництва є вирощування зернових, овочівництво, садівництво, виноградарство, тваринництва - молочне скотарство, птахівництво, вівчарство.
Кліматичні умови та ресурси Кримського півострова визначають індустріально-аграрний розвиток регіону. Сільськогосподарську діяльність здійснюють 370 сільськогосподарських підприємств, у т.ч. 335 – недержавні, з них 121 – сільськогосподарські виробничі кооперативи, 107 – товариства з обмеженою відповідальністю, 50 – приватні підприємства, 27 – відкриті акціонерні товариства, 16 – закриті акціонерні товариства, 14 – інші недержавні підприємства.
В агропромисловому комплексі Автономної Республіки Крим в результаті реформування 220 колективних сільськогосподарських підприємств створено 611 нових агроформувань.
[ред.] Транспорт
Автономна Республіка Крим володіє розвиненою транспортною інфраструктурою.
[ред.] Автомобільне сполучення
Вантажні та пасажирські автомобільні перевезення автопідприємствами республіки здійснюються в міському, приміському, міжміському та міжнародному напрямку.
Автобусне сполучення організоване у всіх містах та районах Криму, ним охоплено 800 населених пунктів або 93% від загальної кількості.
[ред.] Автомобільні шляхи
Довжина автомобільних шляхів республіки складає 6200 км., у тому числі:
- автошляхи загальнодержавного значення – 1000 км;
- автошляхи місцевого значення - 5200 км.
Міста, районні центри та центральні садиби сільськогосподарських підприємств, а також 993 сільських населених пункти зв'язані з автошляхами загального користування під'їздами з твердим типом покриття.
[ред.] Повітряне сполучення
Державний міжнародний аеропорт "Сімферополь" може приймати повітряні судна будь-якого класу в будь-який час доби. За своєю потужністю аеропорт може обслужити 14-15 тисяч літако-вилетів. Аеропорт зв'язаний із Сімферополем та курортними містами Криму тролейбусним та автобусним сполученням, а також маршрутними таксомоторними перевезеннями. Аеропорт має зал VIP, бізнес-зал, торгову мережу, готель. Крім цього, в Криму пасажирськими перевезеннями займається аеропорт "Керч", вантажними – аеропорт "Джанкой".
[ред.] Залізничне сполучення
Експлуатаційна довжина залізниць загального користування складає 645,3 км, з них електрифікованих – 262,1 км (40,6%), що обслуговуються тепловою тягою – 383,2 км (59,4).
Сімферополь має залізничне сполучення з великими вузловими станціями України і Росії, включаючи Київ, Львів, Одесу, Харків, Донецьк, Москву, Санкт-Петербург та інші міста.
На 40 залізничних станціях Криму здійснюється вантажна робота. Три залізничні станції (Сімферополь, Євпаторія – курорт та Феодосія) займаються тільки пасажирськими перевезеннями. Основні залізничні вузли – Сімферополь, Севастополь, Джанкой, Красноперекопськ, Феодосія, Керч, Чонгар.
[ред.] Морський зв’язок
Морськими воротами Криму є чотири морських торгівельних порти (без м. Севастополя) – Євпаторійський, Керченський, Феодосійський, Ялтинський та Державна судноплавна компанія "Керченська поромна переправа", що базується в порту Крим.
Порти є сучасними високомеханізованими підприємствами по перевалці генеральних, навалювальних та наливних вантажів.
Маючи достатній причальний фронт, сучасну перевантажувальну техніку, засоби, що забезпечують безпеку мореплавання, вони можуть приймати вантажні судна дедвейтом 10 тис. тонн. Річна потужність по вантажопереробці кримських портів складає 10930 тис. тонн.
Ялтинський морський торгівельний порт приймає круїзні судна як під українським, так під прапорами закордонних країн.
Керченська поромна переправа з'єднує через Керченську протоку морськими лініями Крим з Краснодарським краєм Російської Федерації, через яку за допомогою поромів перевозяться пасажири, легкові та вантажні автомобілі.
[ред.] Зовнішньоекономічна діяльність
В Криму створені умови для стабільного розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Завдяки цим умовам автономія досягла певного нарощування обсягів експорту, зниження обсягів імпорту та обсягів товарообмінних /бартерних/ операцій. Протягом багатьох років автономія за обсягами зовнішньоторговельних операцій має позитивне сальдо.
З 1999 року в Криму спостерігається тенденція збільшення обсягів зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг.
Сьогодні Крим входить до десятки регіонів України, де найбільш активно залучаються іноземні інвестиції. Частка прямих іноземних інвестицій республіки в загальному обсязі по Україні складає 3,8%.
У товарній структурі експорту за останні роки переважали барвники та пігменти, продукти неорганічної хімії, вироби з чорних металів, чорні метали, мідь та вироби з неї, електричні машини, механічні машини та устаткування. У товарній структурі імпорту товарів основна частина приходиться на машини та устаткування, засоби наземного транспорту, плавучі засоби, пластмаси та вироби з них, вироби з чорних металів, прилади та апарати.
Крим залишається, у межах держави, вагомим експортером продукції хімічної промисловості – барвників, продуктів неорганічної хімії, а також постачальником риби та рибопродуктів, електричних машин.
Найбільш значними експортерами на сьогодні залишаються:
- ВАТ “Кримський содовий завод”
- ДАК “Титан”
- ВАТ “Бром”
- ВАТ "Фірма "СЕЛМА"
- Фірма "Союз-ВІКТАН" ЛТД
- ВАО "Масандра".
Експорт товарів здійснювали понад 270 підприємств Криму, по імпорту одержали товари понад 410 підприємств.
Найбільші обсяги експортних постачань здійснюються в Російську Федерацію, США, Туреччину, Австрію.
Значне місце в зовнішньоторговельному обороті республіки займає експорт послуг. Основними підприємствами-експортерами послуг, як і раніше, залишаються Керченський, Ялтинський та Феодосійський морські порти, установи курортно-туристичної сфери. Слід відзначити, що транспортні послуги значно перевищують експорт послуг індустрії туризму і відпочинку.
Зовнішню торгівлю послугами здійснювали 267 підприємств Криму з партнерами з 132 країн світу. Основним торговим партнером, як і раніше, залишається Російська Федерація, на долю якої приходиться близько 40% усього зовнішньоторговельного обороту послуг Автономної Республіки Крим.
 |
Цій статті слід надати енциклопедичного стилю, і, при потребі, відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
