Евандр
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ЕВА́НДР (лат. Evander) — за давньоримською легендою, син аркадського царя Палланта (варіант: Гермеса) і Нікострати (Карменти), італьський герой. Згідно з переказом, за 60 років до Троянської війни Е. заснував на березі Тібру колонію Паллантей, де пізніше постав Рим. Пагорб, на якому засновано місто, римляни назвали Палатинським. Е. навчив тамтешніх мешканців письма, ремесла й музики і встановив на честь Фавна Луперка свято луперкалії. За Вергілієм, Е. гостинно прийняв Енея і вступив з ним у спілку. Син Е. Паллант воював на боці Енея й загинув у двобої з рутульським ватагом Турном. Біля Палатинського пагорба містилися вівтар і статуї Е. та його сина.
