Еак
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ЕА́К (гр. Aiakos) — син Зевса й Егіни, батько Теламона й Пелея, легендарний засновник роду Еакідів. Егіну викрав Зевс, що прийняв подобу орла, й поніс її на острів Енопію, який після цього став зватися Егіною. Там народився Е. За Павсанієм, батьком Е. був не Зевс Громовержець, а однойменний цар Аркадії. Е. більше уславився через свою доброчесність, ніж войовничість. Гера наслала на мешканців Егіни страшну моровицю. Засмучений Е. випадково побачив під величезним дубом мурашник і тисячі мурашок, що снували навколо дуба. Він попросив батька, щоб з кожної мурахи зробилась людина; Зевс виконав синове прохання і відтоді жителі острова стали називатись мірмідонцями (myrmex — мурашка). Коли сини Е. — Пелей і Теламон — убили свого брата Фока, батько засудив їх на вигнання. Теламон оселився в Саламіні, а Пелей — у Фессалії. На Егіні існував культ Е. як божества, що дарує дощ; на його честь улаштовувалися гімнастичні змагання — еакії. За свою справедливість і доброчесність Е. після смерті став суддею в Аїді (разом з Міносом і Радамантом ). Міф про Е. пов’язаний з навалою на Егіну мірмідонян, що мали емблемою (тотемом) мурашку. Раніше острів перебував під владою пелазгів, тотемом яких була коза. За Страбоном (VIII, 6, 16), який завжди намагався раціонально пояснювати міфи, земля Егіни була кам’янистою, і егіняни називали себе мірмідонцями через те, що бувши хліборобами, подібно до мурашок, мусили копати землю і працювати в поті чола. У переносному розумінні Е. — справедлива людина.
