Дюни
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Д́юни (однина: дюна - (нім. Düne), форми рельєфу пісків, утворених вітровою аккумуляцією. Звичайно термін "Д." застосовується до всіх піщаних сукупчень незалежно від зонально-кліматичних умов. На відміну від розповсюджених у пустелях барханів, у Д. (в цьому розумінні) випуклу форму мають не пологі, а круті схили, і "хвости" росташовані сзаду Д., по навітреній стороні. Пологий схил повернутий назустріч вітру і має кут схилу 8-20°, навітряний схил наближається до кута натурального схилу сухого (32-33°) або зволоженого (до 40°) піску. Висота Д. від 5 до 30 м і більше [на Куркій косі Балтійського моря (в Литві) відома Д. висотою 58 м; в Ландах, на узбережжі Біскайскої затоки (Франція), - 97 м]. Д. можуть переміщатися у напрямку переважаючого вітру зі швикісттю до 10 м на рік, в залежності від маси піску і швидкості вітру.
Переклад Великої Радянської Енциклопедії (неповна стаття)
- Словник-довідник з фізичної географії
