Десятинна церква
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА (церква Богородиці), перша кам’яна церква Київської Русі. Споруджена 986-996 в Києві на честь пресвятої Богородиці за часів князювання Володимира Святославича, який на збудування й утримання її виділив десяту частину своїх прибутків — десятину, звідки походить і назва. В джерелах Десятинну називають церквою Богородиці. Вона являла собою хрестовокупольний шестистовпний кам’яний храм. На початку XI ст. під час великої пожежі вона була пошкоджена. Згодом її відбудували та оточили з трьох боків галереями. Десятинна церква була оздоблена мозаїкою, фресками, різьбленими мармуровими та шиферними плитами. Ікони, хрести й посуд були привезені з Корсуня (Херсонеса Таврійського) 1007 року. Окрім головного престолу, церква мала ще два предільних: св. Володимира та св. Миколая. У Десятинній церкві містилась княжа усипальниця, де поховано Володимира Святославича та його дружину — візантійську царівну Анну, сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги.
1169 Десятинну церкву пограбували війська Андрія Боголюбського, у 1203 — війська Рюрика Ростиславича. В кінці 1240 року орди хана Батия, захопивши Київ, зруйнували Десятинну церкву — останній оплот киян.
У Списку міст руських далеких та близьких (1390-і) вказується, що "святаа Богородиця десятиннаа, камена, была о полутретьятцати версЂх".
Розкопки руїн храму почалися в 30-х роках XVII ст. за ініціативою митрополита Петра Могили, який в одному з вцілілих преділів заснував невелику церкву на пам’ять по зруйнованій святині і поставив у ній одну з найстаріших ікон з образом Св. Миколая, що її привіз з Корсуня князь Володимир. Пізніше П. Могила знайшов у руїнах саркофаг князя Володимира і його дружини Анни. Череп князя поклали у церкві Преображення Господнього (Спаса) на Берестові, потім його перенесли до Успенської церкви Києво-Печерської лаври. Кість і щелепу передали до Софійського собору. Все інше знову поховали. За заповітом Петро Могила залишав на відновлення Десятинної церкви тисячу золотих.
1758 церква потребувала відбудови, яку було проведено за наглядом монахині Флорівського монастиря Нектарії Долгорукої. Знову знайшли й перепоховали саркофаги.
1824 року митрополит Євгеній Болховитінов доручив розчистити фундамент Десятинної церкви археологу К. А. Лохвицькому, а 1826 Єфімову. Були знайдені залишки мармуру, мозаїки, яшми. Розкоп залишили без охорони і його почали розкрадати. 2 серпня 1828 освятили початок будівництва нової церкви. За конкурсом (у якому також брав участь А. Меленський) будівництво нової церкви доручили петербургському архітектору В. П. Стасову. Будівництво нового храму в імперському, візантійсько-московскьому стилі, що не мав нічого спільного з первісною будовою, коштувало понад 100 тисяч рублів золотом. Іконостас склали з копій ікон іконостасу Казанського собору в Петербурзі, створених художником Боровіковським. 15 липня 1842 року нову Десятинну Успіння Богородиці Миколаївську церкву освятили митрополит Київський Філарет, архіепископ Житомирський Никанор і епископ Смоленський Іосиф.
1928 року Десятинну церкву, як і багато інших пам’ятників культури і мистецтва дорадянського періоду було знищено радянською владою. В 1938-39 експедиція Інституту історії матеріальної культури АН СРСР під керівництвом М. К. Каргера провела фундаментальне вивчення залишків всіх частин Десятинної церкви. Під час розкопок віднайшли фрагменти мозаїкової підлоги, фрескового й мозаїчного прикрашення храму, кам’яні гробниці, залишкі фундаментів й под. Поруч з Десятинною церквою були знайдені руїни князівських палаців й помешкань бояр, а також ремісничі майстерні й численні поховання IX-X ст. Археологічні знахідки зберігаються в заповіднику Софійський музей, в Національному музеї історії України.
Збережені під землею фундаменти первісної Десятинної церкви свідчать про те, що будова була триневна з широким опоясанням навколо, проміжного характеру між базилікою і центральним типом. План і врятовані деталі свідчать про мистецтво Херсонеса і ранню добу візантійського стилю.
26 листопада 1996 року Національний банк України ввів у обіг дві ювілейні монети "Десятинна церква" зі срібла та мідно-нікелевого сплаву, присвячені 1000-річчю з часу спорудження Десятинної церкви у Києві — першого кам'яного храму Київської Русі.
3 лютого 2005 року Президент України В. Ющенко дав завдання Київській міській адміністрації відновити Десятинну церкву, для чого передбачається виділити з бюджету бл. 90 млн. гривень.
[ред.] Література
- "Київ. Енциклопедичний довідник", Київ: УРЕ, 1981.
- А. Анисимов. "Скорбное бесчуствие", Киев: Tabachuk Ltd., 1992.
- "Киевъ теперь и прежде", Киев, 1888.
