Гідра
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ГІ́ДРА (гр. Hydra) — Лернейська г. — міфічна потвора, дочка Тіфона й Єхидни, жила в болоті Лерне на Пелопоннесі і спустошувала навколишню місцевість. За Діодором, це був стоголовий дракон; Сімонід нараховує в нього 50 голів, інші — лише 7; середня з голів була безсмертна. Деякі перекази наділяють г. ще й крилами. Коли Еврістей наказав Гераклові вбити потвору, герой узяв собі на допомогу Іолая. Іолай вигнав г. з печери стрілами, а Геракл, стиснувши потвору могутніми руками, почав обтинати їй голови. Однак голови відростали. Гера послала на допомогу г. величезного рака, що поранив Геракла в п’яту, Геракл убив рака, а потім наказав Іолаєві запалити поблизу ліс; коли герой відтинав г. голови, Іолай припікав свіжі рани охопленими полум’ям головешками, щоб вони більше не відростали. Убиту потвору герой закопав у землю й привалив скелею. Отруйною кров’ю г. Геракл змазав наконечники стріл, які стали ще смертоноснішими.
Переносно гідра — запеклий ворог.
Міфологічний образ має відповідник у природі. Відома мала прісноводна безхребетна тварина, з відрізаної навіть невеликої частинки тіла якої може вирости ціла. За цю особливість тварина дістала свою назву від страхітливої міфічної г.
