Глушков Віктор Михайлович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 |
Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі. Ви можете допомогти проекту, зробивши це! |
Глушков Віктор Михайлович (24 серпня 1923, Ростов-на-Дону - 30 січня 1982, Москва) - видатний учений 20 століття, піонер комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації крупних науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни. Глава наукової школи кібернетики. Лауреат численних премій і нагород. Дійсний член АН СРСР, АН УРСР. Почесний член багатьох іноземних академій.
[ред.] Біографія
Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1924 року в Ростові-на-Дону у родині службовців. В 1941 році закінчив середню школу в м. Шахти. Вищу математичну освіту отримав в Ростовському держуніверситеті (1947—1948рр.) та Новочеркаському політехнічному інституті (1943—1948рр.).
З жовтня 1948 р. працював викладачем в Уральському лісотехнічному інституті, одночасно проводив інтенсивну науково-дослідну роботу.
У 1951 р. В. М. Глушков захистив кандидатську, а у грудні 1955 р. — докторську дисертацію.
Наступні 25 років активного життя ученого найтіснішим чином пов'язані з Українською академією наук та Інститутом кібернетики АН УРСР. Він почав працювати в Україні з 1956р., відразу після захисту докторської дисертації у Московському державному університеті.
На запрошення академіка Б.В.Гнєденка у серпні 1953 р. В. М. Глушков стає завідуючим лабораторією обчислювальної техніки Інституту математики Академії наук УРСР.
У 1958 р. В. М. Глушкова обирають членом-кореспондентом АН України за фахом Алгебра.
У лютому 1961 р. В. М. Глушкова було обрано дійсним членом Академії наук України, а в 1964 р. він стає віце-президентом Української академії наук.
Віктор Михайлович Глушков помер 30 січня 1982 г. після тяжкої хвороби. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
[ред.] Нагороди та звання
В 1964 році Глушкову за цикл праць з теорії автоматів присуджена Ленінська премія.
В 1967 нагороджений орденом Леніна та премією ім. Крилова за цикл праць з теоретичної кібернетики, присвячених формальним методам проектування електронних обчислювальних машин.
В 1968 присуджена Державна премія СРСР (в складі авторського колективу) за розробку нових принципів побудови структур малих ЕОМ для інженерних розрахунків та математичного забезпечення для них, впроваджених в обчислювальних машинах серії "МИР".
У 1969 р. за великі успіхи у розвитку науки і підготовці кадрів В. М. Глушкову присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
В 1970 р. присуджена Державна премія Україні (в складі авторського колективу) за розробку та впровадження автоматизованої системи управління радіотехнічним підприємством масового виробництва.
В 1973 нагороджений орденом Жовтневої Революції за заслуги в розвитку кібернетики та обчислювальної техніки.
В 1975 нагороджений орденом Леніна за заслуги в розвитку радянської науки та в зв'язку з 250-річчям АН СРСР.
В 1976 нагороджений орденом ГДР за видатний внесок в співробітництво спеціалістів СРСР та ГДР в розробку прогнозів розвитку технічних засобів електронних інформаційних систем.
В 1977 присуджена Державна премія СРСР (в складі авторського колективу) за цикл праць з теорії дискретних перетворювачів та методів автоматизації проектування ЕОМ, які знайшли застосування в діючих системах.
В 1978 присвоєне звання "Заслужений діяч науки України"
В 1979 присуджена премія ім. С. О. Лебедєва за цикл робіт з теорії перспективних ЕОМ та створення швидкодіючих засобів обчислювальної техніки і систем управління.
В 1980 присуджена премія ім. Крилова за цикл праць з методів оптимізації в плануванні та управлінні.
В 1981 присуджена премія Ради Міністрів СРСР за розробку та впровадження в народне господарство комплекса програмно-технічних засобів зі створення автоматизованих систем збирання, передавання та обробки даних. Присуджена Державна премія України (в складі авторського колективу) за розробку та впровадження в народне господарство базової АСК на магістральних нафтопроводах.
В 1997 Міжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило медаль "Піонер комп'ютерної техніки" за заснування першого в СРСР Інституту кібернетики НАН України, створення теорії цифрових автоматів та роботи в галузі макроконвейерних архітектур обчислювальних систем. Медаль буда отримана сім'єю В. М. Глушкова.
В. М. Глушков був членом програмних комітетів таких найвідоміших організацій, як Міжнародна федерація з обробки інформації (IFIP) і автоматичного керування (IFAC), виконував обов'язки консультанта урядів Болгарії, НДР, ЧРСР, був експертом ООН, суттєво впливав на формування тематики міжнародного інституту прикладного системного аналізу (ІІАSА). Багато з його численних наукових статей і монографій було перекладено іноземними мовами. Його запрошували читати лекції до США, Англії, Франції, Іспанії, Італії, Індії, Мексики, Японії та інших країн.
В. М. Глушков був іноземним членом Болгарської (1974 р.), Німецької (НДР, 1975 р.), Польської (1977 р.) академій наук.
[ред.] Діяльність
[ред.] Теорія топологічних груп та топологічна алгебра
В.М.Глушков з проводив інтенсивну науково-дослідну роботу в галузі алгебраїчних структур. Його вчителями були провідні алгебраїсти країни С. М. Черніков і О. Г. Курош. У 1951 р. В. М. Глушков захистив кандидатську дисертацію "Локально-нільпотентні групи без кручення з умовою обриву деяких ланцюгів підгруп", а у грудні 1955 р. — докторську дисертацію "Топологічні локально-нільпотентні групи". Отримані ученим математичні результати вивели його у ряд провідних алгебраїстів світу, оскільки ним була розв'язана узагальнена п'ята проблема Гільберта, а також досліджені властивості і будова локально бікомпактних груп і алгебр Лі, що дало змогу значно розвинути теорію топологічних груп і топологічну алгебру в цілому. Ці високі (на той час) абстракції перетворилися на інструментарій пізнання багатьох процесів матеріального світу, наприклад, плазмених потоків або спільної поведінки взаємодіючих об'єктів різної природи.
[ред.] Теорія цифрових автоматів
Це на початку своєї наукової діяльності наприкінці 50-х В. М. Глушков сформулював чітке та алгебраїчно просте поняття цифрового автомата і отримав майже всі результати, які були опубліковані в свій час фундаторами цієї теорії Кліні та Муром. В лабораторії Глушкова в Інституті кібернетики активно вивчались як загальнотеоретичні проблеми, так і практичні питання застосування теорії автоматів для синтезу схем ЕОМ. Базовою ідеєю, яка об'єднувала більшисть праць Глушкова з цієї теми, була можливість застосування алгебраїчного апарату для формалізації таких об'єктів, якими є компоненти ЕОМ, схеми та програми. Глушков побудував необхідний математичний апарат та показав, що компоненти ЕОМ можуть бути репрезентовані як математичні вирази. В 1961 р. як певний підсумок наукової діяльності була видана відома монографія Глушкова "Синтез цифровых автоматов".
[ред.] Теорія програмування та системи алгоримічних алгебр
В галузі теорії програмування та систем алгоритмічних алгебр В. М. Глушковим був зроблений фундаментальний внесок -- алгебра регулярних подій (рос. алгебра регулярных событий). Був розвинений апарат систем алгоритмічних алгебр, в рамках якого Глушковим була сформульована концепція, аналогічна принципу структурного програмування Дейкстри (1968) та доведена фундаментальна теорема про регуляризацію (зведення до структурованої форми) довільного алгоритма, зокрема програми чи мікропрограми. Глушковим був сформульований фундаментальний принцип мікропрограмного управління, згідно з яким абстрактна модель ЕОМ може розглядатись як взаємодія двох автоматів -- управляючого та операційного. В 1974 за результатами цих досліджень була опублікована монографія Глушкова (в складі авторського колективу) "Алгебра, языки, программирование"
[ред.] Теорія проектування ЕОМ
Сучасні засади теорії проектування ЕОМ, зокрема розробка методики блочного синтезу, були закладені в статтях В. М. Глушкова, опублікованих в журналі "Кібернетика" у 1965-66 рр. та у Віснику АН СРСР в 1967 р. На базі цих теоретичних праць в Інституті кібернетики була створена спеціалізована мова опису алгоритмів та структур ЕОМ та методика проектування ЕОМ, які знайшли своє практичне застосування в ряді систем автоматизованого проектування циклу "ПРОЕКТ" та "ПРОЕКТ-2" Монографія В. Глушкова (в складі авторського колективу) "Автоматизация проектирования вычислительных машин", яка узагальнювала досвід створення систем "ПРОЕКТ", була видана в 1975 р.
[ред.] Створення ЕОМ та нових архітектур обчислювальної техніки
[ред.] Управляючі ЕОМ
В 1958 році В. М. Глушковим була запропонована концепція універсальної управляючої машини (УМШН, управляющая машина широкого назначения), яка згодом була реалізована в серійній ЕОМ "Днепр" та в наступних серіях управляючих машин. В основі моделі УМШН -- напівпровідникова елементна база (до того практично всі ЕОМ використовували електронні лампи), апаратний захист програм та даних, невелика розрядність, оптимальна для завдань управління технологічними процесами. Одночасно з розробками машини "Днепр" з ініциативи В. М. Глушкова було розпочато спорудження в Києві спеціалізованого заводу (пізніше відомого як ВО "Електронмаш"), який серійно випускав цю ЕОМ. Машина "Днепр" була гідним конкурентом кращим американським аналогам, і понад 10 років її використовували у виробництві.
[ред.] ЕОМ для інженерних обчислень
Паралельно з проектуванням управляючих обчислювальних систем, в Інституті кібернетики під керівництвом Глушкова набули розвитку ініціативи зі створення ЕОМ для інженерних розрахунків. Першою машиною цього класу стала ЕОМ "Промінь" зі ступінчатим мікропрограмним керуванням. Ідеї Глушкова зі створення інтелектуальної обчислювальної системи певною мірою були реалізовані в таких без перебільшення унікальних обчислювальних системах, як МИР-1 (1965 г.), МИР-2 (1969 г.) и МИР-3. Головною їхньою відмінністю від інших ЕОМ була апаратна реалізація мови, близької до мови програмування високого рівня, унікальні можливості ведення чисельних та аналітичних інженерних розрахунків.
[ред.] Новаторські архітектури ЕОМ
Наприкінці 60-х під керівництвом В. М. Глушкова були розпочаті роботи зі створення універсальної ЕОМ "Україна" на базі архітектури, відмінної від звичних принципів фон Неймана, але ця система не була реалізована за відсутності в той час необхідної елементної бази. Базові ідеї зі створення розвинених архітектур ЕОМ з розвиненими засобами підтримки високорівневого програмування були узагальнені в монографії Глушкова (в складі авторського колективу) "Вычислительная машина с развитыми системами интерпретации". Наприкінці 70-х Глушков запропонував принцип макроконвейерної архітектури ЕОМ з багатьма потоками команд та даних (в сучасній класифікації Флінна -- MIMD) як принцип реалізації нефоннеймановської архітектури. Саме в таких арітектурах Глушков бачив перспективи розвитку систем з надвисокою продуктивністю обчислень. Макроконвейерна ЕОМ була розроблена Інститутом кібернетики та впроваджена в серію як ЕС-2701 (1984) та ЕС-1766 (1987). На той час це були найбільш швидкодіючі в СРСР системи з номінальною продуктивністю, яка перевищувала 1 млрд. оп/с. Ці системи дозволяли ефективне маштабування за рахунок багатопроцесорної архітектури та динамічну реконфігурацію. Вони не мали аналогів в світі.
[ред.] Кібернетика
Під керівництвом В. М. Глушкова була створена унікальна "Енциклопедія кібернетики" (1974), яка не мала аналогів в світі та стала першою фундаментальною працею, в якій висвітлювались теоретичні аспекти кібернетичної науки, її затосування до таких галузей, як економіка, біологія, інженерні науки. Певною мірою така всеохватність енциклопедії характеризує і діяльність самого Глушкова в цій сфері, яка була різнобічною і нетривіально. Глушковим були розроблені принципіально нові підходи до створення систем обробки інформації, які кардинально змінили уяву про теорію систем управління та теорію обчислювальних систем, підготували основу для нового етапу розвитку науки про інформацію. Ще на початку становлення обчислювальної техніки, В.М.Глушков ініціював дослідження з моделювання інтелектуальної діяльності. Він багато уваги приділяв розробці ідеї "мозкоподібних" структур ЕОМ, за якими йому вбачалися у майбутньому велетенські можливості. Численні проблеми штучного інтелекту ставилися і розв'язувалися в Обчислювальному Центрі АН УРСР. І серед них такі, як моделювання еволюції, автоматичне доведення теорем, побудова перших робототехнічних систем, розпізнавання зорових образів і усної мови, розпізнавання змісту фраз і т. ін. Всесоюзна школа з розпізнавання образів у м. Києві у 1962 р. зібрала практично всіх спеціалістів країни з цих питань.
Монографія В. М. Глушкова "Введение в кибернетику" була видана в 1964 р.
За ініціативи В. М. Глушкова, в 1969 році на базі Київського університету імені Тараса Шевченка відкрито перший в СРСР факультет кібернетики
[ред.] Автоматизовані системи управління технологічними процесами
За безпосередньої участі В. М. Глушкова в Інституті кібернетики проводились інтенсивні розробки автоматизованих систем управління, зокрема систем управління технологічними процесами, автоматизації наукових досліджень та випробувань складних промислових об'єктів, систем організаційного управління промисловими підприємствами.
Ці дослідження були систематизовані в монографії "Введение в АСУ" (2 вид. 1974)
[ред.] Загальнодержавна автоматизована система управління народним господарством
В 1962 г. В. М. Глушков розпочав роботи над проектом, маштаби якого в галузі інформаційних технологій не мали і не мають аналогів посьогодні -- Загальнодержавної автоматизованої системи (ЗДАС). Беручись за цю роботу, Глушков особисто вивчив специфіку функціонування більше тисячі об'єктів народного господарства різних галузей. В. М. Глушков розрахував, що використання ЗДАС протягом 15 років коштуватиме близько 20 млрд. карбованців. Але за ці ж роки ЗДАС принесе країні більше, ніж 100 млрд. карбованців прибутку. По суті це було намагання створити науково-технічну базу керування економікою країни й організацію інформаційної індустрії, аналогічній тій, яка нині успішно функціонує у провідних країнах Заходу. Це безсумнівно був безпрецедентний виклик звичним канонам керування господарством країни. Під керівництвом В.М. Глушкова колективом спеціалістів багатьох інститутів був створений ескізний проект Єдиної мережі обчислювальних центрів. Передбачалося побудувати близько ста головних і понад 10 тисяч районних центрів для безперервної обробки, аналізу економічної інформації і прийняття обґрунтованих рішень. Однак цей проект так і не був реалізований, оскільки він не знайшов відповідної підтримки у вищого керівництва країни, яку жахали маштаби задумів Глушкова та перспектива кардинальної перебудови усталених методів господарювання. Для В. М. Глушкова, який вважав створення ЗДАС справою життя, це рішення було фатальним.
[ред.] Узагальнення
Віктор Михайлович першим сформулював поняття кібернетики як наукової дисципліни з комплексною методикою досліджень, визначив проблеми найефективнішої взаємодії людини з машиною і шляхи їх вирішення. Запропоновані ним побудови *око-рука*, "читаючий автомат*, самоорганізуюча структура поклали початок новим прикладним технологіям, унікальним розробкам, пов'язаних зі створенням так званого штучного інтелекту. Під безпосереднім керівництвом академіка Глушкова розроблені та впроваджені в практику унікальні автоматизовані системи управління, що на той час не мали аналогів у світі. Це, зокрема, АСК "Львів" та "Гальванік", які успішно працювали на львівському заводі 'Електрон"*, київському "Арсеналі", інших підприємствах колишнього Радянського Союзу. В очолюваному ним інституті розроблена серія відомих ЕОМ, серед яких - "Київ", "Дніпро", "Промінь" та инші.
Ідеї вченого ще впродовж багатьох років вважатимуться актуальними і слугуватимуть під час проектування як нових обчислювальних машин, так і різноманітних систем автоматизації та технологій, в тому числі й безлюдних. Віктор Глушков своїми фундаментальними, працями в галузі алгебри, математичної логіки, теорії автоматів та алгоритмів, теорії математичних машин і їх практичного втілення ще за життя здобув визнання міжнародної наукової громадськості.
[ред.] Ресурси Інтернет
- Зал В. М. Глушкова на сайті Музею історії розвитку інформаційних технологій в Україні
- Книга Б.Н.Малиновського "История вычислительной техники в лицах"
- Книга "Академик В. М. Глушков – пионер кибернетики"
- Список друкованих праць В. М. Глушкова
- Факультет кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України
