Вибрані статті/Вересень 2006
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
2006 архів: Січень - Лютий - Березень - Квітень - Травень - Червень - Липень - Серпень - Вересень - Жовтень - Листопад - Грудень
Це архів Вибраних Статей що були розміщені на Головній сторінці. Див. Як створити нову Вибрану Статтю та Голосуйте за нову вибрану статтю.
- 2 Вересня
Пусте́ля Намі́б — прибережна пустеля в південно-західній Африці, що має площу понад 100 000 км² і тягнеться на 1900 км удовж узбережжя Атлантичного океану від міста Намібе в Анголі, через всю Намібію (яка отримала від пустелі свою назву) до гирла річки Уліфантс в Капській провінції Південно-Африканської Республіки. Вона простягається вглиб континенту на відстань від 50 до 160 км до підніжжя внутріконтинентального плато; на півдні вона з’єднується з південно-західною частиною Калахарі.
Назва «Наміб» мовою народу нама означає «місце, де нічого немає». Пустеля Наміб надзвичайно суха (вона отримує лише 10–13 мм опадів на рік) і, за винятком кількох прибережних міст, практично ненаселена. Наміб вважається найстарішою пустелею у світі: пустельні чи напівпустельні умови панують тут безперервно вже протягом 80 млн. років, тобто пустеля існує ще з часів динозаврів. Внаслідок цього тут виникло декілька ендемічних видів рослин і тварин, що пристосовані до життя в місцевому надзвичайно ворожому кліматі і не зустрічаються більше ніде у світі.
В пустелі розвідані важливі поклади вольфрамових і уранових руд і алмазів. Довколишнє море надзвичайно продуктивне і приваблює численних тюленів, морських птахів і навіть пінгвінів, які, незважаючи на африканську спеку, гніздяться на пустельних берегах і прибережних островах.
- 9 Вересня
Деруни́, дерун (одн.) — картопляні млинці, користуються великою популярністю в українській кухні, особливо в північних районах України. Основним інгредієнтом страви є терта картопля. Власне, від способу приготування млинців (тертої, а в деяких регіонах кажуть — дертої, картоплі) й походить назва деруни. Деруни зі сметаною є традиційною частиною святкового столу на Благовіщення.
В українців деруни відомі також під назвами "терті (картопляні) пля́цки", "терчаники", "тертюхи", на сході України більш вживаною назвою є "дра́ники", "драча́ники". За неперевіреними версіями, також вживають назви: "бабка", "кизлики" (Закарпаття), "пертушаники" (на Київщині) "гейзебубели";
До столу деруни подаються зі сметаною, ряжанкою, сиром, шкварками чи соломахою. За традиційними народними рецептами іноді додавали білий сметанний соус із підсмаженою цибулею та грибами, заправлений підсмаженим борошном (запражку). Нерідко готові деруни (переважно без начинки) складали у макітру чи горщик, заливали сметаною і ставили у гарячу піч.
- 16 Вересня
Історія Гренландії, найбільшого острова світу — це історія виживання в екстремальних умовах арктичного клімату: близько 84% поверхні острова зайнято льодовиком, який обмежує область людського заселення вузькими прибережними смугами. Гренландія була невідома європейцям до X ст., коли вона була відкрита норвезькими вікінгами, які незадовго до того оселилися в Ісландії. Арктичні народи населяли Гренландію задовго до відкриття острова європейцями, хоча перед прибуттям вікінгів острів знелюднів — предки сучасних інуїтів (ескімосів) почали оселятися на півночі Гренландії лише в 1200-х роках. Інуїти — єдиний народ, що неперервно населяв Гренландію протягом сторіч; однак у XVIII ст. Данія, скориставшись пріоритетом вікінгів, оголосила острів своїм володінням і почала його колонізацію. Датська держава користувалася на острові численними перевагами, зокрема торговою монополією.
Під час Другої Світової війни Гренландія була де-факто відокремлена від королівства і зблизилася натомість зі Сполученими Штатами та Канадою. По закінченні війни Данія повернула собі контроль над островом, однак скасувала його колоніальний статус; Гренландія була проголошена інтегральною частиною Датського королівства, а в 1979 році отримала широку автономію у внутрішніх справах. Гренландія — єдине державне утворення, яке вийшло зі складу Європейського союзу, хоча й зберігає статус асоційованої держави.
- 23 вересня
Ода Нобунаґа (яп. - 織田 信長, *23 червня 1534 – †21 липня 1582) — один із головних військово-політичних лідерів Японії епохи «воюючих країн». Він є одним із найвидатніших самураїв у японській історії, які присвятили своє життя об'єднанню Піднебесної.
Народився у 1534 році у сім'ї невеликого воєнного володаря з провінції Оварі (суч. префектура Аїті). По смерті батька він почав війну з родичами за спадщину і, врешті-решт, переміг, ставши головою роду Ода. Після об'єднання провінції Оварі, Нобунаґа розбив у локальних війнах роди Імаґава (1560) і Сайто (1567) та, підтримавши сьоґуна-біженця Асікаґа Йосікі, заволодів столицею Кіото (1568). Згодом, через конфлікт з сьоґуном, він був вимушений воювати проти "анти-нобунаґівської коаліції", до якої входили роди Адзаї, Асакура, Такеда, а також будистські монастирі Енрякудзі та Ісіяма Хонґандзі. Нобуназі вдалося перемогти сили коаліції та ліквідувати її мозковий центр — сьоґунат (1573). До кінця свого життя Ода реалізовував план об'єднання «Піднебесної». Йому вдалося підкорити усі землі центральної Японії і здійснити у них ряд революційних реформ (ліквідація внутрішніх митниць, відкриття ринків вільної торгівлі, складання кадастру земель, тощо). Однак завершити свої задуми Нобуназі не вдалося. У 1582 році він загинув у храмі Хоннодзі він руки свого найкращого генерала Акеті Міцухіде.
- 30 Вересня
Історія Лівану майже така ж стара, як і історія людства. Перша згадка цієї назви датується 3000 роком до н.е. Його географічне положення на шляху, що зв'язує Середземномор’я з Азією, відклала на цій території інтернаціональний слід і спадщину, що відноситься до різних культур.
У різні періоди своєї історії Ліван перебував під владою багатьох іноземних правителів, зокрема ассирійців, вавілонян, вірмен, персів, греків, римлян, арабів, турків і французів. Ліван часто повставав проти деспотичних і репресивних правителів. Крім того, не дивлячись на іноземну владу, ліванська гориста місцевість забезпечила його певною ізоляцією, надаючи можливість зберегти свою територіальну та культурну ідентичність.
Його близькість до моря гарантувала, що протягом всієї історії Ліван мав важливе значення як морський торговий центр. Ця традиція торгівлі почалася з фінікійців і продовжувалася протягом багатьох століть, майже не зашкодженою іноземними правителями і періодами внутрішніх конфліктів.
Ліванська культура – суміш арабської з перською та візантійською, забарвлена західним впливом. Хоча Ліван традиційно розглядався єдиною християнською країною в арабському світі, з 1970-х мусульманське населення перевисило християнське, що привело до міжрелігійних конфліктів і гострої боротьби.
2006 архів: Січень - Лютий - Березень - Квітень - Травень - Червень - Липень - Серпень - Вересень - Жовтень - Листопад - Грудень
Це архів Вибраних Статей що були розміщені на Головній сторінці. Див. Як створити нову Вибрану Статтю та Голосуйте за нову вибрану статтю.
