Вікіпедія:Верифіковуваність
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Довідка
Політики
- Жодних оригінальних досліджень
- Посилання на джерела
- Верифіковуваність
Реєстрація та облаштування
Пошук інформації
Авторське право
- Авторське право
- Текст GNU Free Documentation License
- Copyleft
- Копірайт-запит
- Добропорядне користування
- Як цитувати Вікіпедію
Редагування
Використовуйте ВП:В для щвидкого входження сюди
Однією із головних вимог до матеріалів що розміщуються у Вікіпедії є верифіковуваність та відсутність ориґінальних досліджень.
Мета Вікіпедії — повна та надійна енциклопедія. Верифіковуваність є ключовою вимогою для досягнення цього, тому автори повинні покладатись та використовувати тільки варті довіри джерела, так щоб можна було легко перевірити використані факти.
Це означає, що для того щоб написати хорошу енциклопедичну статтю, слід використовувати факти, твердження, ідеї, припущення, теорії, точки зору, гіпотези та арґументи опубліковані поважаним видавцем. Критерієм для включення у Вікіпедію є верифіковуваність, не істинність.
Верифіковуваність є однією із трьох політик що регулюють порядок наповнення Вікіпедії. Решта дві, це Вікіпедія:Нейтральна точка зору та відсутність ориґінальних досліджень. Разом, ці три політики визначають якість та тип даних що допустимі для розміщення у основному просторі імен Вікіпедії.
Зміст |
[ред.] Використовуйте джерела українською мовою
Оскільки це українська Вікіпедія, слід використоввати українські джерела щоб полегшити читачам задачу перевірки даних статів. Дана вимога на жаль не є абсолютною через брак поважаних українських джерел у багатьох галузях знання. Тому допускається використання іншомовних джерел у випадку якщо відсутні джерела українською, однак слід максимально використовувати українські джерела. Якщо цитується іншомовне джерело, слід навести цитату мовою ориґіналу у дужках поруч із перекладом щоб дати читачам змогу самостійно перевірити переклад.
[ред.] Додаючи інформацію
Перевірка фактів є дуже трудомісткою справою. Не слід сподіватися що інші автори перелопатять джерела у пошуках фактів щоб вивірити Ваш текст, особливо у випадку статті сумнівної якості. Пошук доказів є задачею автора. Тому автори повинні бути конкретними та уникати нечітких формулювань посилатись на джерела. Наприклад:
Речник організації із захисту прав людини сказала що цей випадок є частиною загальнішої проблеми насильства у реґіоні.
Це твердження важко перевірити. Багато посадовців та уповноважених осіб коментували випадок, тому не варто сподіватись що хтось перевірить усі їхні заяви щоб знайти наведену вище. Правильніше було б написати:
Еліза Твіск із Міжнародної Амністії сказала: "Це частина зростаючої у Європі тенденції насильницьких протестів та однаково насильницької відповіді на них". (Новини 4 канал, 8 липня, 2000) [1]
Цю цитату легко перевірити. Наведено посилання на текст заяви, читачі та автори можуть сконтактуватися із 4-м каналом, якщо забажають, та оскільки наводиться цитата, вона може бути використана для пошуку в Інтернеті.
[ред.] Ступені верифіковуваності
Верифіковуваність може бути різного ступеня. З одного боку шкали знаходяться факти що можуть бути легко перевірені більшістю авторів та що вимагають простого доступу до Інтернету чи місцевої бібліотеки. З іншого боку шкали факти що можуть бути вивірені тільки експертом у відповідній області.
Назагал, майте на увазі аудиторію що для неї призначено текст статті: стаття повинна бути доступною для перевірки цими людьми. Тобто, стаття на соціологічну проблему може містити частину що може бути перевірена лишень соціологом, ймовірно, посилання на якусь авторитетну соцологічну публікацію. Однак стаття не повинна містити інформації що може бути перевірена лишень фізиком, оскільки малоймовірно що фізики будуть витрачати свій час читаючи та редагуючи соціологічні статті.
Якщо Ви пишете статтю що стосується добре вивченої та загальновідомої теми, тоді можливо більшість авторів будуть достатньо ознайомлені із предметом, тоді Ви можете дещо розслабитись стосовно верифіковуваності. Знову ж таки, якщо Ви пишете статтю про маловідому тему може виявитись що багато авторів ніколи досі про це не чули, і Вам слід мати це на увазі.
[ред.] Процес верифікації
Є ряд причин, чому може бути необхідним перевірити щось у статті:
- Автор у минулому вносив неточну чи помилкову інформацію.
- Існує конфлікт інтересів автора.
- В тексті є інші помилки, та слід перевірити всю статтю.
- Стаття є об'єктом диспуту щодо її фактологічної точності.
- Предмет статті належить до галузі, де помилки є частими.
- Твердження є неймовірним на перший погляд.
- Твердження є ключовим у статті.
- Твердження є занадто розмитим.
Нижче наводиться пропонована процедура верифікації змісту (припускаючи, що використовуються тільки надійні та поважні джерела):
- Якщо Ви виявили, що стаття була нещодавно змінена, та Ви не впевнені стосовно акуратності внесених змін, додайте посилання та різницю на Вікіпедія:Перевірка коректності
- Якщо Ви відчуваєте нагальне потребу видалити якесь твердження у статті, перевірте, чи в кінці статті є список використаних джерел.
- Якщо є, проконсультуйтесь із джерелами. Якщо Ви знайдете підтвердження для сумнівного твердження, залишіть його без змін, інакше перейдіть до наступного кроку.
- Якщо існує сторінка обговорення статті, перегляньте її. Твердження, можливо, вже було верифіковане, так що немає необхідності повторювати цю процедуру. Якщо використане джерело вказане тільки на сторінці обговорення, додайте його до списку джерел у статті, щоб полегшити життя наступним користувачам, які, можливо, захочуть вивірити зміст статті.
- Перевірте джерела, що їх Вам підказує здоровий глузд. Якщо Ви можете з їхньою допомогою верифікувати твердження, не видаляйте його, інакше перейдіть до наступного кроку.
- Перемістіть чи скопіюйте твердження на сторінку обговорення, поясніть що Ви не змогли знайти йому підтвердження та вкажіть, якими джерелами Ви скристалися.
- На додаток Ви можете переглянути історію змін до статті та визначити, хто саме додав це твердження першим, та залишити повідомлення на його сторінці обговорення, вказавши, що додане ним твердження є спірним, та залишивши посилання на сторінку обговорення статті.
- Будь-хто тепер може спробувати перевірити твердження та додати посилання на використане джерело на сторінку обговорення.
- Якщо Ви скопіювали твердження, почекайте тиждень (чи якийсь інший доречний проміжок часу), і якщо ніхто не виявив джерела, яке б підтверджувало його, видаліть його із статті (не хвилюйтесь, твердження все ще залишається на сторінці обговорення.
- Якщо хтось знайшов джерело, поверніть твердження у назад у статтю разом із новим посиланням. Щоб полегшити читачеві задачу встановлення, яке саме джерело стосується даного твердження, пронумеруйте посилання та посилайтесь на них у статті, використовуючи такі граматичні конструкції, як, наприклад, ця[1] чи ця1. Якщо ніхто не в змозі знайти джерело на підтвердження, твердження залишається на сторінці обговорення назавжди.
Якщо Ви успішно верифікували щось, подумайте, чи не варто відредагувати статтю або сторінку обговорення, щоб полегшити це завдання для інших.
[ред.] Сумнівні джерела
Для енциклопедії, використані джерела повинні бути максимальної якості. Енциклопедія не є «первинний» друкований матеріал. Її автори не інтерв'ююють свідків та не провадять ориґінальні наукові дослідження. Таким чином, все що ми включаємо в Енциклопедію, повинно бути підтверджено у записах, повідомленнях, дослідженнях інших людей. У багатьох, якщо не у всіх, випадках слід використовувати та надавати читачеві декілька корелюючих між собою джерел для перевірки. Джерела повинні бути бездоганними стосовно заяв, які вони покликані підтверджувати: сильні заяви вимагають сильних джерел.
Часом конкретне твердження підтверджується тільки на підставі джерел сумнівної якості, як наприклад Живий Журнал («блоґ») чи жовта преса. Якщо твердження є відносно несуттєвим, просто видаліть його — не витрачайте часу, зусиль та слів на щось, що викликає незначний інтерес та має сумнівну істинність. Однак у випадку, коли Ви змушені його залишити в тексті, явно вкажіть його джерело:
- Відповідно до веблогу Тільки Родичі, середній українець має 3.8 кузенів та 7.4 племінників та племінниць.
Пам'ятайте, що немає нічого простішого для когось, ніж створити власний вебсайт та заявити на ньому, що він є експертом у тій чи іншій області, чи створити «групу експертів», «асоціацію захисту прав людини/споживачів/тварин».
Перевіряючи джерела, задайтеся питанням: чи є автор визнаним експертом у даній області? Чи джерело публікує матеріали із грубими помилками? Чи джерело дотримується журналістських або академічних стандартів етики у дослідженнях/розслідуваннях? У випадку точки зору: чи джерело є відомою постаттю? Чи він/вона виражає думку значної групи людей?
[ред.] Верифіковуваність, не істинність
Статті у Вікіпедії повинні стосуватись фактів, припущень, теорій, ідей, заяв, думок та арґументів, що були опубліковані поважаним та надійним видавцем. Критерій включення інформації у статтю — це верифіковуваність, а не істинність.
Розглянемо наступний хороший приклад для розуміння різниці між верифіковуваністю та істинністю. Припустимо, що Ви пишете статтю про теорію X фізика Стівена Хокінґа. Теорію було опубліковано у peer-review журналі і, таким чином, вона надається для використання у Вікіпедії. Однак, в процесі написання статті Ви зустрічаєтеся із Хокінґом, та за гальбою пива він Вам признається: «Насправді я вважаю, що теорія X є повним непотребом». Незважаючи на те, що Ви почули це від автора теорії особисто, Ви не можете включити його думку у статтю. Чому ні? Відповіддю є те, що цей факт не піддається перевірці у спосіб, прийнятний для читачів Вікіпедії. Читачі не знають хто Ви. Ви не можете включити свій номер телефону у список джерел, щоб дати змогу читачам подзвонити Вам напряму за підтвердженням. І навіть якщо Ви це зробите, які вони матимуть підстави Вам довіряти?
Припустимо, що Ви переконані, що ця нова інформація повинна бути опублікована у Вікіпедії, та що не зробити цього означає інтелектуальну нечесність. Яким чином це слід зробити? Оскільки інформація, щоб бути прийнятною для публікації у Вікіпедії, повинна походити із поважаного джерела — наприклад лондонського «Таймс» — Ви можете сконтактуватись із ними та розповісти їм, що саме Вам сказав Хокінґ. Ви, можливо, матимете диктофонний запис, або вони візьмуть у Вас інтерв'ю. Незалежно від того, що саме вони вирішать стосовно отриманої інформації, вона пройде процес дуже схожий на процес, що передує публікації наукових праць у peer-reviewed журналах: вона буде полідовно перевірена репортером, редактором, імовірно, правником та головним редактором. Хокінґ матиме можливість відреагувати на публікацію, так само як і його видавець та члени наукової спільноти. Ця система перевірок та балансів існує для того , щоб тільки точна та чесна інформація з'являлась у газеті. Це той процес, що його неможливо забезпечити у Вікіпедії, тому і існує політика відсутності ориґінальних досліджень.
Якщо «Таймс» опублікує історію, Ви зможете включити інформацію у Вашу статтю у Вікіпедії. Якщо ж Ви не змогли знайти когось, хто би зацікавився історією, або її погоджуються публікувати новинні видання із сумнівною репутацією, інформацію не можна розміщувати у Вікіпедії, навіть якщо Ви знаєте що вона істинна.
