Варяги
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Варяги (від давньосканд. vaeringjar - норманські воїни, що служили у візантійських імператорів) – давньоруська назва жителів Скандінавії в давньоруських джерелах.
Вперше згадуються у вміщеній в "Повісті минулих літ" легенді про "закликання варягів". Скандинавські здобичники, які від початку 9 ст. з’являлися на Русі-Україні. В 9-11 ст. служили як наймане військо руських князів у так званій варязькій дружині. Відомі також на службі візантійських царів. В. виконували, окрім того, функції княжих послів, брали участь в адміністрації, інші осідали в містах і займалися переважно торгівлею. Дружини В. і варязькі купці в своїх подорожах на південь користувалися Дніпровим шляхом "з варяг у греки" (Варязький шлях). Варяги швидко асимілювалися з місцевим населенням, залишивши дуже малий вплив на українському ґрунті (військова організація, кілька імен та ін.). "Повість минулих літ" називає В. представників різних північногерманських народів, а Балтійське море – варязьким.
Літописне оповідання про "закликання варягів" стало основою для створення у 18 ст. норманської теорії походження давньоруської держави. Історики-норманісти Г.-З.Байєр, Г.-Ф.Міллер, А.-Л.Шлецер та інші неправильно змалювали процес утворення давньоруської держави. Вигадкам про те, що В. створили давньоруську державу завдав удару ще у 18 ст. М.В.Ломоносов. Українська історіографія довела, що давньоруська держава виникла задовго до появи В. на Русі в результаті економічного і суспільно-політичного розвитку східних слов’ян. В процесі утворення давньоруської держави В., які перебували на Русі, не відіграли скільки-небудь значної ролі і швидко послов’янилися.
[ред.] ДЖЕРЕЛА
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-
Луцьк: Вежа, 2000.
