Борей
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
БОРЕ́Й (гр. Borrhas, Boreas) — бог північного вітру, син Астрея (Зоряного неба) й Еос (Ранкової зірки), брат Зефіра, Нота й Евра ; жив у печері у Фракії. Викрав Орітію, дочку афінського царя Ерехтея, що народила від нього Бореадів та дочок Клеопатру і Хіону (улюбленицю Посейдона). За Гомером, від Б., що обернувся на жеребця, кобили Ерехтея породили дванадцять швидких, як вітер, лошат. В Афінах на честь Б. споруджено храм за те, що він допоміг перемогти флот Ксеркса, та встановлено бореазми.
Сюжет міфа, найчастіше сцену викрадення Орітії, відтворено в античній пластиці та в пізнішому європейському живописі (А. Карраччі, П. Рубенс, Ш. Лебрен, Ф. Буше).
