Беллона
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
БЕЛЛО́НА (лат. Bellona; bellum — війна) — італьська (сабінська) богиня війни, дружина (варіант: сестра) Марса, ототожнювана із сабінською богинею Неріо. Її культ був установлений у Римі сабінським родом Клавдіїв, які прибрали собі від неї прізвище Неро. 495 р. до н. е. консул Клавдій Цек спорудив на честь Б. святиню із вдячності за перемогу над етрусками й самнітами. Святиня була за межами міста, на краю Марсового поля. Там приймали звитяжних полководців, іноземних послів, відбувалися церемонії оголошення війни: біля святині стояла колона, з якої жрець-феціал кидав списа на умовну ворожу землю. Б. зображувалася жінкою, озброєною списом, мечем, смолоскипом. Вона має чимало рис, спільних із грецькою богинею Еніо. Римляни називали Б. також великою богинею Місяця. Її культ був поширений у Малій Азії з головними осередками в Комані та Кападокії. Культ цей перенесено в Рим після воєн з Мітрідатом. Жерці Б., що вербувалися з іноземців і звалися белонарії, носили чорний одяг; їхніми атрибутами були подвійні сокири. Беллоні присвячена однойменна картина Рембрандта.
