Андрокл
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
АНДРО́КЛ (гр. Androklēs) — 1) син бога Еола й Кіани; разом з Феремоном володів частиною Сіцілії; 2) син останнього царя Афін Кодра, провідник іонських колонізаторів у Малій Азії, засновник міста Ефеса, мешканці якого шанували його як героя.
Андрокл, римський раб, що утік від жорстокого хазяїна в Африканську пустелю, де він вийняв колючку з лапи пораненого лева. Андрокл був пійманий і посланий на арену боротися із левами. Раптом він побачив, що його суперник - той самий лев. Імператор Тіберій велів відпустити їх обох.
