Алчевський Олексій Кирилович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Алчевський Олексій Кирилович (1835-1901) - український промисловець і банкір, чоловік Христини Алчевської, батько Григорія та Івана Алчевських; власник Харківського торговельного банку, засновник низки металургійних підприємств на Луганщині.
Був помітною особистістю на діловому олімпі Росії, представником південно-заводської промисловості, купець Харківської першої гільдії. Алчевський Олексій Кирилович починав свою діяльність у Сумах Харківської губернії. Але відомим у ділових колах півдня Росії став 1868 року, коли потрапив до числа засновників і членів правління Харківського торгового банку. Цей банк став першим у Росії приватним акціонерним банком. У подальшому, в 1871 році, Алчевський бере участь у створенні Харківського земельного банку і з 1871 до 1901 року був головою його правління. Сам Алчевський великими капіталами не володів, але він зміг все вміло організувати. З часом у нього з'явився контрольний пакет акцій. Олексій Кирилович фактично став повним розпорядником обох банків; ці банки обслуговували різні підприємства Алчевського. Банківський бізнес допоміг Алчевському стати великим землевласником. На своїх землях він 1875 року заснував гірничо-промислове товариство, правління якого розміщувалося в Харкові. А 1895 року взяв активну участь у створенні Донецько-Юр'ївського металургійного товариства з правлінням у Петербурзі. Алчевський входив до дирекції цього товариства. У роки промислового піднесення (90-і XIX ст.) підприємства Алчевського залучали також іноземних інвесторів. До кінця XIX століття власність О.Алчевського оцінювалася в 12 млн. рублів.
Але з початку XX століття в Росії розпочалася економічна криза. Вона не оминула й підприємства Алчевського. Рятуючись від банкрутства, Олексій Кирилович намагався отримати урядове замовлення для своїх металургійних підприємств. Окрім того, він домагався у Міністерстві фінансів дозволу на випуск облігацій на 8 млн. рублів під заклад свого майна. Але міністр фінансів С.Вітте відмовив йому. Причина відмови не зовсім зрозуміла, тому що після трагічної загибелі Алчевського (7 травня 1901 року він кинувся під потяг на Варшавському вокзалі в Петербурзі) той самий Вітте і Міністерство фінансів заявили про готовність фінансувати банки Алчевського, тому що справи підприємства передавалися до рук Московського торгового будинку братів Рябушинських. Але утримаємося від подальших коментарів.
Олексій Кирилович Алчевський зробив великий внесок у розвиток економіки на південному сході України.
