Аеромагнітометр
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аеромагніто́метр — прилад для вимірювання геомагнітного поля з літака.
Створений в СРСР О. А. Логачовим (1936).
Застосовуються такі аеромагнітометри:
- індукційні — для вимірювання величини ?Z (приріст вертикальної складової геомагнітного поля) або T(повного вектора земної напруги). Індукційні аеромагнітометри встановлюються на літаках легкого типу;
- аеромагнітометри з магнітомодуляційними давачами, які дозволяють вимірювати величину T. Автоматичні аеромагнітометри широко використовуються на практиці і мають значно більшу точність, ніж індукційні;
- в стадії розробки та випробовування перебувають аеромагнітометри, побудовані на принципі ядерного резонансу, які відзначаються високою точністю. Аеромагнітометри застосовують при розшуках родовищ корисних копалин.
[ред.] Джерела інформації
 |
У цієї статті немає інтервікі-посиланнь |
 |
Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це! Цей шаблон також треба замінити на конкретніший |
