Абразія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Абразія (лат. abrasio — зіскоблювання) - процес руйнування берегів морів, озер чи великих водосховищ хвилями. Швидкість абразії залежить від геологічної будови берегів та сили прибою; крім того, вона зростає, якщо піднімається рівень моря або опускається узбережжя. В Україні інтенсивний прояв абразії спостерігається на березі Чорного моря, на південь від Дністровського лиману, де щороку море руйнує смугу узбережжя шириною кілька метрів.
[ред.] Джерела
а. abrasion, н. Abrasion f, Abschleifung f, Abtragung f, Abtrieb f – процес механічного руйнування і знесення гірських порід у береговій зоні водоймищ (океанів, морів, озер, водойм) хвилями і прибоєм. В результаті А. створюються специфічні форми рельєфу; абразійні уступи (кліфи), хвилеприбійні ніші, підводні абразійні тераси або платформи (бенчі) та ін. Довжина абразійних ділянок на берегах водоймищ земної кулі біля 400 тис. км (51 % загальної довжини). У середньому з кліфів у водоймища надходить 3,45 млрд м3 уламкового матеріалу на рік, з бенчів - 7,4 млрд м3. Пісок, галька, ґравій та ін., які виникають при А., утворюють різноманітні берегові і підводні форми рельєфу (коси, пересипи тощо), з якими пов’язані прибережно-морські розсипи та родовища будівельних матеріалів. При розробці прибережних покладів ґравію і піску необхідно погоджувати масштаби їх видобутку з швидкістю надходження уламкового матеріалу. В Україні абразійний процес найбільш поширений на Чорноморському узбережжі. У береговій зоні Криму щорічно зникає 22 га, між дельтою Дунаю та Кримом - 24 га, у північній частині Азовського моря -19 га. Абразії підпадає до 60% берегів Азовського та до 30% - Чорного морів. Швидкість абразії становить в середньому 1,3-4,2 метри на рік.
