Холдеман Джо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Джо Холдеман (Joe Haldeman, 9 червня 1943 ) – американський прозаїк, один з визначних авторів сучасної наукової фантастики США, писав також детективи.

Народився в Оклахома-Сіті (штат Оклахома), закінчив Університет штату Меріленд у Коледж-Парку з дипломами фізика й астронома, там же закінчив аспірантуру, після чого служив в армії. Був важко поранений у В'єтнамі, нагороджений орденом "Пурпурове серце"; в'єтнамські враження описані в реалістичному романі "Рік війни" (War Year) (1972). Після демобілізації захистив дисертацію за фахом "вільні мистецтва" в Університеті штату Айова (в Айова-Сіті); викладав у цьому ж університеті, працював редактором у видавництві науково-популярної літератури; вів семестрові творчі курси з наукової фантастики у Масачусетському технологічному інституті (в Кембриджі); з 1970 р. - професійний письменник. Перша науково-фантастична публікація - "Поза фазою" (1969). Мешкає в Гейнесвіллі (штат Флорида).

В'єтнамський досвід наклав відбиток на усю творчість Холдемана - одного з головних представників "лівого", пацифістського напрямку сучасної американської фантастики; постійно полемізуючи з письменниками-колегами з іншого табору (Р. Хайнлайном, Д. Пурнеллом тощо), Холдеман не втомлюється підкреслювати абсурдність і нелюдяність війни - цьому, зокрема , присвячена зібрана ним антологія "Вистачить займатися війною" (Study War No More) (1977). Успіх письменникові принесли ранні оповідання і повісті, зокрема , гостра антимілітаристська новела "Герой" (1972), переписана пізніше в найвідоміший роман Холдемана - "Вічна війна" (Forever War) (1974; "Х'юго"-75; "Небюла"-74), роман є різкою полемікою з "Зоряним десантом" Р. Хайнлайна і прозорою метафорою війни у В'єтнаму. Герої роману - космічні ландскнехти далекого майбутнього, завербовані невідомими зоряними стратегами, за допомогою миттєвих переміщень через зорі-коллапсари найманці постійно переносяться в далеке майбутнє, поступово втрачаючи всяке уявлення, за що і проти кого вони воюють, а крім того, ризикують прибути на нове поле бою із застарілою зброєю.

Експериментальний (у дусі Джона Дос Пассоса і "Зупинки на Занзібарі" Д. Браннера) роман "Міст думки" (Mіndbrіdge) (1976) виявився стилістично цікавим, але занадто заплутаним; мова в романі йде про майбутнє, де телепортація і телепатія створюють для живучих у ньому додаткові проблеми. Також у хаотичному близькому майбутньому розгортається дія роману "Згадаються мої гріхи" (All My Sіns Remembered) (1977); фрагмент якого - повість "Відповідно до злочину" (1971) і трилогія: "Світи" (Worlds) (1981), "Світи розділені" (Worlds Apart) (1983), "Досить світів і часу" (Worlds Enough and Tіme) (1992).

У першому романі особистість є іграшкою в руках політичних еліт; у трилогії - земна цивілізація балансує на грані ядерної війни, яка і відбувається, після чого вся надія покладається на орбітальні космічні поселення.

Наступні романи Холдемана - "Інструмент торгівлі" (Tool of the Trade) (1987), "Купуючи час" (Buyіng Tіme) (1989) , і написаний у співавторстві з братом, Джеком Холдеманом (також письменником-фантастом), роман "Пітьми немає" (There Іs No Darkness) (1983) - виявилися менш успішними. Оповідання і повісті Холдемана склали збірники - "Нескінченні сни" (Іnfіnіte Dreams) (1979), "Маючи справу з майбутнім" (Dealіng Wіth Future) (1985); варто відзначити оповідання: "Трьохсотріччя" (1976; "Х'юго" - 1977) і "Образ" (1991), а також повість "Жарт Гемінгвея" (1990; "Х'юго"-1991; "Небюла"-1990).