Старосвітська бандура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Старосві́тська або наро́дна банду́ра — Український народний інструмент. Варіант бандури без удосконалення.
Старосвітські бандури бувають різної форми та величини. Вони були роблені кустарним способом і відрізнялися одна від одної. Коряк С.Б. видовбений з суцільного куска дерева, переважно з клена або верби. Дейки були з різної породи ялини, і часто не мали рип. Інструмент мав приблизно 20 струн (від 17-23), з яких 4-6 — басові струни та 15-18 — приструнки. Стрій приструнків діатонічний (мінор, мажор, або діатонічні лади) залежно від твору який мав виконуватися. Баси були настроєні до основних акордів звукоряду приструнків. Кілки дерев'яні.
До 1891 р. струни використовувались кишкові та на деяких інструментах баси поодиноких струн - мідні. В 20-му столітті на інструментах почали використовувати сталеві струни. В такій формі С.Б. залишилась незмінною протягом 20, 30-их років аж до 20 століття.
Відомі майстри С.Б. Г. Недбайло, Арсентій Мова, Микола Будник, М. Товкайло, К. Черемський та В. Вецал .