Пенелопа
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ПЕНЕЛО́ПА (гр. Penelope) — вродлива, цнотлива і вірна дружина Одіссея, дочка Ікарія й німфи Перібеї, мати Телемаха, який був ще немовлям, коли батько вирушив походом на Трою. Двадцять років чекала П. на Одіссея, не маючи від нього жодної звістки. Багаті й родовиті юнаки переконували її в смерті чоловіка і вимагали, щоб вона одружилася з кимсь із них. П. пообіцяла, що назве ім’я свого обранця тоді, коли витче покривало на гробницю свекра. Удень вона ткала, а вночі розпускала все, що зробила за день. (Звідси вислів «праця П.» — нескінченна робота, яка не посувається вперед.) Одна служниця викрила хитрощі господині, і П. примусили закінчити роботу. Тоді вона сказала, що одружиться з тим, хто всіх переможе, стріляючи з Одіссеєвого лука. Але ніхто не зміг навіть натягнути тятиви цього лука. Тоді саме з’явився переодягнений Одіссей, про повернення якого на Ітаку ще ніхто не знав, крім Телемаха й вірного раба. Одіссей натягнув тятиву, влучив у ціль, а потім за допомогою сина й раба перебив усіх женихів П. За післягомерівськими переказами, син Одіссея й Кірки Телегон, випадково вбивши батька, одружився з П. Кірка подарувала синові й невістці безсмертя і перенесла їх на острови блаженних (варіант: Одіссей відправив П. до батька в Спарту, де вона померла й була похована в місті Мантінея). За деякими пізнішими міфічними версіями, П. не відзначалась особливою вірністю, під час відсутності Одіссея народила Пана.
Сюжет міфа про П. відбито в грецькому вазописі, на помпейських фресках та в європейському образотворчому мистецтві (Д. Вазарі, Я. Йордане, К. Блумарт, Ф. Лемуан та ін.). У переносному значенні П. — вірна дружина.
