Левін Борис Наумович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Левін Борис Наумович — український та російський письменник.
Народився 5 травня 1919 року в м. Чернігів.
Закінчив 1941 року Ніжинський педагогічний інститут. Учасник Другої світової війни. Був на педагогічній і журналістській роботі.
Автор збірок оповідань
- «Сходить сонце» (1948),
- «Золоті зерна» (1950),
- «Єгорка» (1956),
- «В дорозі» (1957),
- «Баклага води» (1958);
збірок повістей і оповідань
- «Загубленими слідами» (1958),
- «Відплата»,
- «Коли людині сімнадцять» (обидві — 1961),
- «Серце не знає спокою» (1962),
- «Добрі люди» (1963),
- «Твої сини» (1969),
- «Роса на горобині» (1980);
повістей
- «На початку літа» (1957),
- «Ще один крок» (1964),
- «Тепло ранньої осені» (1967).
Роман «Веселий мудрець» (кн. 1—3, 1972 — 1987) — про життя, літературно-громадську та педагогічну діяльність І. Котляревського. Співавтор збірки «Вінок І. П. Котляревському» (1969), укладач і співавтор збірки «Вінок М. В. Гоголю» (1984).
 |
У цієї статті немає інтервікі-посиланнь |
