Довгота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Довгота, одна з координат у ряді систем сферичних координат, що визначають положення точок на земній поверхні (див. Географічні координати, Координати в геодезії), на небесній сфері (див. Небесні координати), на поверхнях Сонця, Місяця, планет (Геліографічні координати, Селенографічні координати, Планетографічні координати). Для Землі залежно від способу визначення розрізняють довготу астрономічну й довготу геодезичну. Астрономічна довгота на земній поверхні дорівнює різниці місцевого часу (середнього сонячному або зоряного) в обумовленому пункті й часі початкового (грінвічського) меридіана (всесвітній час) з астрономічних спостережень і залежить від напрямку прямовисної лінії (нормалі до геоїда) в обумовленому пункті. У міжнародній практиці така довгота вважається додатньою на захід, а в колишньому СРСР переважно на схід від 0° до 360° (у годинному вимірі від 0 до 24). Геодезична довгота визначається шляхом геодезичних вимірів, наприклад тріангуляції, від деякого вихідного пункту до обумовленого пункту й залежить від напрямку нормалі в ньому до прийнятого референц-еліпсоїда. Астрономічною довготою називається також одна з координат в екліптичній системі небесних координат.

"Большая советская энциклопедия" (БСЭ)