Піца
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Піца (італ. pizza) — італійська національна страва, що являє собою відкритий пиріг, звичайно круглої форми, який покривається томатною пастою та сиром і запікається. В піцу можуть додаватися різні інгредієнти, такі як м'ясо, шинка, салямі, морські продукти, овочі, фрукти, гриби, зелень та ін. Тісто для піци характеризується підвищеним вмістом дріжджів. Всі продукти для піци ріжуться маленькими шматочками, подібними один до одного, маслини звільняються від кісточок.
Спеціальні заклади, що спеціалізуються на приготуванні піци, називаються піцеріями. Кухар, що приготовляє піцу називається піцайоло.
Піца отримала широке розповсюдження у світі і стала інтернаціональною стравою.
Зміст |
[ред.] Історія піци
- Винахід піци приписують давньоримському полководцю та гурману Лукуллу. Звані бенкети зробили Лукулла більше знаменитим, ніж його військове ремесло. Неаполітанці дотепер цінують страви, які колись прикрашали його бенкетний стіл. Однією із цих страв була піца - а ля наполетана. Вона являла собою золотаво-жовтий пиріг з кислого тесту, спечений на деревному вугіллі.
- Греція нарівні з Італією змагається за звання батьківщини піци. У Древній Греції почали запікати плоскі коржі з тесту разом з начинкою, у якості якої використалися овочі, м'ясо, маслини, молочні продукти тощо. Ця грецька піца називалася "plakuntos".
- Один раз влітку в Неаполі королева савойська Маргарита гуляла зі своїм сімейством по парку Каподімонте. Вона не раз чула про піцу й вирішила нарешті її спробувати. Місцевий піцайоло був дуже улещений тим, що сама королева вирішила покуштувати саме його піцу, і спеціально для неї спік піцу за новим рецептом. З тих пір піца з помідором, сиром моцарела і свіжим васильком одержала назву "Піца Маргарита".
[ред.] Тісто та начинка
Для приготування піци використовується дріжджове прісне тісто. Згідно з класичним рецептом, на 1,8 кілограма борошна потрібно один літр води. Кількість дріжджів залежить від того, скільки часу виділяється на те, щоб тісто підійшло, а також від температури й вологості повітря.
Типовий італійський склад начинки такий:
- Сир моцарела, помідори, часник, чабер
- Сосиски, оливки, каперси, часник
- Маслини, смажена цибуля
- Тонко нарізана салямі
- Тунець із консервів
[ред.] Класичні види піци
- Піца Маргарита - для її приготування беруться певні компоненти: помідори із Сан-Марцано, найсвіжіше оливкове масло, сир моцарела з молока буйволиці, васильок і щіпка солі.
- Піца Маринара, названа на честь рибалок, які традиційно їли її на сніданок, заправляється помідорами, часником, оливковим маслом і щіпкою орегано.
- Піца пепероні - найпопулярніша піца в Америці. Свою назву одержала завдяки начинці з пікантної італійської ковбаси пепероні. Назва ковбаси походить від італійського найменування маленьких гострих перчиків (peperoni), і в самій Італії піца пеперроні подається саме з перчиками, а не з ковбасою.
- Піца ал тонно - з тунцем.
- Піца фунгі - з грибами, частіше всього з шампіньонами
- Кальцоне (Calzone) - "закрита" піца. При її виготовленні боки піци защипають у вигляді "вареника" або "конверта". Під хрусткою скоринкою така піца повністю зберігає аромат використовуваних продуктів. Кальцоне довго залишається гарячою, тому цей вид піци часто замовляється додому.
- Біла піца (blanса) одержала свою назву завдяки тому, що до неї не додаються помідори. В якості соусу використовується майонез або вершковий соус.
[ред.] Піца у світі
Піца – одна з найпопулярніших у світі страв. Найбільший рівень споживання піци зафіксовано в США. За даними національної асоціації виробників піци США сукупний річний обіг 61 тисячі американських піцерий досягає 30 мільярдів доларів, що близько до загального обсягу продажів піци у решті країн, разом узятих.
Багато народів розробили свої національні варіанти піци. В Індії в неї додають маринований імбир, фарш із баранини й соєвий сир. У Японії їдять піцу з вуграми й кальмарами, у Пакистані - з гострим карі. Мешканці Коста-Ріки віддають перевагу піці з кокосами, а бразильці – піці із зеленим горошком.
[ред.] Університет піци
У Неаполі працює спеціалізований Університет піци. Сотні студентів із усього світу з'їжджаються сюди, щоб потрапити на двомісячні курси мистецтва виготовлення піци з подальшим проходженням практики в історичних піцеріях міста. Тут вивчають історію цієї страви, борошняні суміші, технологію готування тесту й використання деревини в печах. Місцеві кулінари вважають, що два місяці - це вкрай мало для того, щоб стати першокласним майстром піци. Вони стверджують, що навчатися треба не менше десяти років, впродовж яких треба попрацювати й мийником посуду, і навчитися замішувати тісто, і опанувати мистецтво розпалювання печі.
