Пакистан

Ісламська Республіка Пакистан, країна на півдні Азії, що простягнулася від Гімалаїв до Аравійського моря, межує на заході з Іраном, північному-заході з Афганістаном, північному сході з Китаєм, сході з Індією; площа 796100 кв. км; одна третина Кашміру знаходиться під контролем Пакистану; столиця Ісламабад; рельєф: родюча долина Гангу на сході, плато Белуджистан на заході, гори на півночі і північному-заході; глава держави Фарух Легарі з 1993, глава уряду Беназір Бхутто з 1993; політична система - демократія, що розвивається; експорт: бавовняний текстиль, рис, вироби зі шкіри, килими; населення 113163 тис. (1990) (пенджабі 66%, сіндхі 13%); мови: урду й англійська (державні), пенджабі, сіндхі, пушту, белуджи, місцеві діалекти; недавня

[ред.] історія

незалежність від Англії отримана в 1947; до цього Пакистан входив до складу Індії; республіка оголошена в 1956. Східний Пакистан став самостійною країною Бангладеш у 1971. Після громадянської війни влада перейшла до Зулфікару Алі Бхутто, він був скинутий генералом Зія уль-Хаком у 1977 і страчений в 1979. Агітація за проведення вільних виборів була почата Беназір Бхутто в 1986, вона була обрана президентом у 1988 (звільнена від влади в 1990). Пакистан приєднався до Співдружності в 1989. Уряд Ісламського демократичного альянсу ввів закони шаріату і почав здійснювати програму приватизації в 1991. У 1993 Фарух Легарі був обраний президентом, обіцяв відновити повну парламентську політичну систему. Беназір Бхутто була обрана прем'єр-міністром у 1993.