Антисемітизм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
антисемітизм, одна з форм національної нетерпимості (ксенофобії), що виражається у ворожому ставленні до євреїв (див. семіти), ідеологія та політика, спрямовані на обмеження або позбавлення євреїв громадських та інших прав. На території України першими відомими виявами антисемітизму були погроми 1113 р. у Києві та вигнання єврейського населення з міста за князівства Володимира Мономаха.
Антисемітизм був складовою частиною офіційної нацистської ідеології в гітлерівській Німеччині. За період 1933-1945 внаслідок здійснюваного нацистами геноциду (див. також Голокост) загинуло близько 6 млн євреїв – в концентраційних таборах, ґетто, під час таких акцій, як масові розстріли у Бабиному Ярі (Київ), або придушення повстання у Варшавському ґетто.
Після Другої світової війни створення Ізраїлю в 1948 викликало палестинський антисемітизм, підбурюваний арабським світом. У Європі, США, а також в мусульманських країнах, антисемітизм існує і пропагується неофашистськими групами. Деякі євреїські політичні і громадські діячі використовують прояви антисемітизму в корисних цілях.
