Алжир

Алжирська Народна Демократична Республіка - країна на півночі Африки, на сході межує з Тунісом і Лівією, на південному сході - з Ніґером, на південному-заході - з Малі, на заході - з Марокко, на півночі - Середземне море

Зміст

1 Походження назви
2 Географія
3 Проблеми навколишнього середовища
4 Недавня історія
5 Політика
6 Економіка
7 Релігійні групи
8 Населення та етнічні групи
9 Мови
10 Ресурси Інтернет

[ред.] Походження назви

Алжир - від назви столиці Алжир (Algiers), що французькою Alger, арабською - Al Jazair — острів.

[ред.] Географія

Алжир займає центральну частину Атлаських гір і пустелі Сахари, на його території знаходяться гори Хоггар і низовина Хотт Мерлір.

Столиця - місто Алжир (аl-Jаzaіr).

Друга за розміром африканська країна (після Судану).

Географічні координати - 38 00 N, 3 00 E.

Терен - головним чином плоска височина, плоскогір'я та пустеля, є гори, переривчаста берегова рівнина.

Довжина берегової лінії - 998 км.

Клімат - сухий та полусухий, м'який; волога зима та сухе, жарке літо y берегових районах. Не така волога зима у високих плоскогір’ях. Влітку трапляється сіроко (гарячий вітер, змішаний з пилом і піском).

Натуральні ресурси включають нафту, газ, залізну руду, фосфати, уран, свинець, цинк тощо.

[ред.] Проблеми навколишнього середовища

Ерозія ґрунтів через необмежене годування рослинністю худоби та іншу сільськогосподарську діяльність, зливання відходів нафтопереробних заводів та іншіх шкідливих стоків призводить до забруднення річок і берегових вод. Середземне море, що заслуговує особливої уваги, нещадно забруднюється нафтовими відходами, ґрунтовими та добривними стоками. Країна має недостатній запас придатної для пиття води.

Гірські райони потерпають від сильних землетрусів, небезпечних зсувів ґрунту та повеней в період дощів.

[ред.] Недавня історія

Алжир отримав незалежність у 1962 році після 8 років війни з французами. Ахмед Бен Белла, лідер Національного Фронту визволення, був обраний президентом, але 1965 року - скинутий під час військового перевороту.

Обмежений політичний плюралізм з'явився 1989 року. На виборах 1990 р. переміг Фундаменталістський ісламський фронт (FІS). Президент Шадлі Бенджедід обіцяв провести багатопартійні вибори в 1991 р., FІS переміг на грудневих виборах. 1992 року Шадлі Бенджедід відрікся від влади, яка перейшла до військових. Вони розпустили FІS. Президентом став Мохамед Будіаф, але невдовзі був убитий. Генерал Ліамін Зеруал замінив на посаді президента Алі Кафі в 1994 р.

27 квітня 1999 року Абделазіз Бутефліка, отримавши 70% голосів виборців, був інагурований президентом на 5-річний термін. У своєму першому телевізійному зверненні до свого народу в липні 1999 року він взяв на себе зобов'язання докласти всіх зусиль задля національного примирення. Протягом першого терміну свого президентства, йому вдалося значно покращити стан громадської безпеки в країні. Наступні президентські вибори відбулися 8 квітня 2004 року, де Абделазіз Бутефліка отримав 84,99% голосів.

[ред.] Політика

Політична система - напіввійськовий режим;

Керівник держави - президент, що обирається на п'ятирічний термін з однією можливістю переобрання.

Алжир має дипломатичні відносини з більше ніж 100 країнами світу. Більше 90 країн мають свої дипломатичні представництва в Алжирі.

З 1989 р. - член Союзу Арабського Магрибу (САМ).

Алжирська Народна Демократична Республіка визнала незалежність України 27 грудня 1991 року, а 20 серпня 1992 року між двома державами були встановлені дипломатичні відносини.

[ред.] Економіка

60% річного доходу походить з експорту вуглеводнів.

Алжир має 7-і в світі за розміром запаси природного газу.

Алжир - 2-й за розміром експортер газу у світі (14-е місце по запасах нафти).

Високі світові ціни на нафту в останніх роках допомагають поліпшенню фінансової ситуації в країні. Однак державне керівництво не мало великого успіху в зниженні відсотка безробіття та рівня життя. На 2005 рік відсоток безробітних становив понад 22%.

Економічні реформи рухаються повільно. Незважаючи на це, у 2005 році відсоток інфляції становив 4,7 %, а зростання ВВП склало 5,3%.

Країна експортує нафту, вугілля, природний газ, залізо, вино, маслинову олію тощо.

Партнери в імпорті (2004):

Франція - 30.3%
Італія - 8.2%
Німеччина - 6.5%
Іспанія - 5.5%
США - 5.2%
Китай - 5.1%
Туреччина - 4.3%

Партнери в експорті (2004):

США - 22.6%
Італія - 17.2%
Франція - 11.4%
Іспанія - 10.1%
Канада - 7.5%
Бразилія - 6.1%
Бельгія - 4.6%

Обсяги експорту в 2005 - $44,4 млрд., імпорту - $20 млрд. 97% експорту складають вуглеводні. В 2005 році Україна експортувала до Алжиру товарів та послуг на суму $618 млн.

Галузі промисловості: нафтопереробка, газопромисловість, гірнича справа, електрична, хімічна, харчова промисловості.

Сільськогосподарська продукція: пшениця, ячмінь, овес, виноград, oливки, цитрусові, фрукти, худоба.

[ред.] Релігійні групи

Мусульмани-суніти - 99%, християни та іудеї - 1%

[ред.] Населення та етнічні групи

1990 - 25 715 тис.
2003 - 32 818 500
2005 - 32 531 853

Етнічні групи: араби та бербери - 99%, єврoпeйці - менш ніж 1%.

Значна частина алжирців за своїм походженням є не арабами, а берберами (самоназва - амазігхи; слово "бербер" - арабського походження).

Групи, які ідентифікують себе як бербери, живуть головним чином у гірських районах Kaбилії, на схід від міста Алжир. Bони, як і більшість арабів, мусульмани.

Бербери робили безуспішні спроби отримати автономію.

Алжирське керівництво вирішило субсидувати вивчення берберських мов у школах.

[ред.] Мови

Aрaбська - офіційна мова країни; в користуванні також є французька і берберські(амазігхські) мови, які належать до хамітської групи мов.

[ред.] Ресурси Інтернет

Організація країн — експортерів нафти (ОПЕК)
Алжир \| Індонезія \| Іран \| Ірак \| Кувейт \| Лівія \| Нігерія \| Катар \| Саудівська Аравія \| ОАЕ \| Венесуела