Рутеній
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміст |
[ред.] Історія
У 1827 році професор Тартуського університету (сьогодні - в м. Тарту, Естонія) Готфрід Вільгельм Озанн (1797—1866) опублікував роботу, в якій заявив про відкриття ним трьох елементів: плурана, рутенія, поліна. Таким чином, уперше в хімічну науку було введено термін «рутеній». Однак відкриття не було підтверджене іншими вченими, і навіть сам Г. Озанн не зміг його довести.
Насправді цей елемент був відкритий пізніше російським ученим, німцем за походженням, Карлом Карловичем Клаусом. Дослідники підкреслюють, що К.К. Клаус дуже делікатно підійшов до праць свого попередника по вивченню платинових металів Г.В. Озанна. К.К. Клаус вирішив, даючи назву відкритому ним металу, зберегти назву одного із металів Г. Озанна. Так він сам пише у своїй першій статті, надрукованій свого часу у Бюлетенях Академії наук СРСР: «Цей метал я назвав рутенієм тому, що він у невеликій кількості знаходиться у тілі білого кольору, про яке згадує Озанн... Озанн, який це тіло прийняв за особливий оксид металу, назвав його оксидом рутенію... Так як цей метал в оксиді рутенію Озанна зустрічається у невеликій кількості, я пропоную назвати його рутенієм».
[ред.] Походження назви
Як і звідки брав назви своїм елементам Г. Озанн, широкому загалу поки що невідомо. Можливо, для поліну використана латинська назва Польщі (Polonia). А яке ж походження назв плуран, рутеній? Г. Озанн був німцем і, можливо, термін «рутеній» був знайомий йому, оскільки в Австро-Угорщині рутенами називали русинів (українців). Можливо, цей термін «принесли» в Росію інтелігенти із Закарпаття, багато яких працювало в Росії. Див. Рутенія.
Можливо, що хімічний елемент рутеній носить пізньолатинську назву українців, і не вірно, що К. Клаус назвав елемент на честь Росії як стверджується у поширених російських (а пізніше, і радянських) виданнях. Наприклад, Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона (СПб, 1899, т. 53, с. 368) подає: «название рутения происходит от Rutheniа, что означает Россия». Швидше за все, К. Клаус, просто зберіг назву елементу, дану Г. Озанном.
