Періодична система елементів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Періодична система елементів — класифікація хімічних елементів, що дозволяє визначити залежність різних властивостей від атомної маси (більш точно, від числа протонів у ядрі атому). Система розроблена російським хіміком Д. И. Менделеєвым у 1869—1871 роках на основі відкритого ним же у 1869 році періодичного закону. Фактично, таблиця є графічним представленням закону. Всього наявно декілька сотень варіантів зображення періодичної системи (у вигляді аналітичних кривих, таблиць, геометричних фігур тощо). В сучасному вигляді елементи в системі зведені в двовимірну таблицю, в якій кажен стовпчик (всього стовпчиків вісім) визначає основні фізико-хімічні властивості, а рядки відповідають періодам, що певною мірою подібні один до одного.

[ред.] Історія відкриття

Початкова назва роботи Менделеєва «Дослід системи елементів, що ґрунтується на їхній атомній вазі і хімічній подібності» (рос. «Опыт системы элементов, основанной на их атомном весе и химическом сходстве»). За легендою, ідея такої системи прийшла до дослідника уві сні, хоча відомо, що одного разу на питання, як він відкрив періодичну систему, Менделеєв відповів: «Я над нею мабуть років з двадцять думав, а вам здається: сидів і раптом… готово».

Німець Л. Мейер у 1864 році ґрунтуючись на даних про атомні маси запропонував таблицю, що показала співвідношення атомних мас для декількох характерних груп елементів. Багато хто, особливо в Німеччині, вважає саме його першовідкривачем системи — у 1870 році він опублікував свою таблицю елементів, створену, вочевидь, незалежно від Менделеєва. Тля того щоб не зв'язуватись з авторськими правами, більшість школярів західного світу вивчають цю систему просто як «Періодичну систему елементів», не вказуючи ім'я першовідкривача.

Сутність відкриття полягає в тому, що зі зростанням атомної ваги хімічного елемента його властивості змінюються не монотонно, а періодично. Після певного числа різних за властивостями елементів, розташованих за зростанням атомної ваги, властивості починають повторюватися. Наприклад, натрій схожий на калій, неон — на аргон, а золото схоже на срібло і мідь. При цьому, властивості не повторюються точно, а до них додаються і певні відмінності.

Пізніше стало відомо, що періодичність системи елементів визначається не атомною вагою, а зарядом ядра або атомним номером, від якого залежить структура і заповнення електронних рівнів атома елемента (атомних орбіталей).

Періодична система