Нобелівська премія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нобелівська премія - одна з найбільш престижних міжнародних премій.

Заснована згідно з заповітом шведського підприємця, винахідника та філантропа Альфреда Бернарда Нобеля, який весь свій доробок (близько 31,5 млн шведських крон) призначив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волею, річний прибуток від цієї спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в різних галузях діяльності.

Нобель помер 1896 року, після чого парламенти Швеції та Норвегії (які тоді утворювали міждержавний союз) протягом 4 років (до 1900 року) узгоджували конкретні умови нагородження.

Вручення премій почалося 1901 року.

Нобелівська премія присуджується щорічно за досягнення у таких галузях:

Відповідно до статуту Нобелівського фонду, висувати номінантів можуть такі особи:

В області фізики й хімії:

члени (у т. ч. іноземні) Королівської академії наук Швеції;
члени Нобелівських комітетів з фізики та хімії;
лавреати Нобелівських премій в області фізики та хімії;
постійно й тимчасово працюючі професори фізики та хімії університетів і вищих технічних шкіл Швеції, Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії, а також Каролінського інституту (Стокгольм);
завідувачі відповідних кафедр щонайменше у 6 університетах або інститутах, обраних Академією наук;
інші вчені, від яких Академія вважає за необхідне прийняти пропозиції.

Вибір осіб, згаданих в останніх двох пунктах, повинен бути зроблений до кінця вересня кожного року.

В області фізіології і медицини:

члени Нобелівської асамблеї Каролінського інституту (Стокгольм);
члени (у т. ч. іноземні) медичного відділення Королівської академії наук Швеції;
лавреати Нобелівських премій в області фізіології або медицини;
професори медичних установ Швеції, а також відповідні члени медичних установ або відповідної колегії з Данії, Фінляндії, Ісландії, й Норвегії;
особи, що займають відповідні пости щонайменше в шести інших медичних установах;
інші вчені, від яких Нобелівська асамблея вважає за необхідне прийняти пропозиції.

Вибір осіб, згаданих в останніх двох пунктах, повинен бути зроблений Нобелівським комітетом до кінця травня.

В області літератури:

члени Шведської академії, інших академій, інститутів і спільнот із аналогічними завданнями й цілями;
професори історії літератури та мовознавства університетів;
лавреати Нобелівських премій в області літератури;
голови авторських союзів, що представляють літературну творчість у відповідних країнах.

Нобелівська премія миру:

діючі й колишні члени норвезького Нобелівського комітету, а також радники, призначені Нобелівським інститутом;
члени національних парламентів й урядів різних країн, а також члени Міжпарламентського союзу;
члени Міжнародного арбітражного суду в Гаазі;
члени комісії постійного міжнародного бюро з питань миру;
члени й асоційовані члени Детройського міжнародного інституту;
професори університетів в області політичних наук, юриспруденції, історії та філософії
лавреати Нобелівських премій миру.

Премія пам'яті А.Нобеля в галузі економіки:

шведські й іноземні члени Королівської академії наук;
члени комітету меморіальної премії А.Нобеля в галузі економіки;
лавреати премій пам'яті А.Нобеля в галузі економіки;
постійно працюючі професори відповідних дисциплін університетів і вузів Швеції, Данії, Фінляндії, Ісландії й Норвегії;
завідувачі відповідних кафедрами по меншої мері шести університетів або інститутів, обраних для відповідного року Академією наук
інші вчені, від яких Академія вважає за необхідне прийняти пропозиції.

Рішення щодо вибору викладачів і вчених, зазначених у двох останніх пунктах, повинні прийматися щорічно до кінця вересня.

[ред.] Цікаві факти про Нобелівську премію

Від часу присудження перших премій (10 грудня 1901 р.) і до 2005 року включно її лавреатами стали 755 осіб (33 жінки та 721 чоловік), а також 18 орґанізацій. Жінки двічі ставали лавреатами в галузі фізики (1903, 1963), тричі - з хімії (1911, 1935, 1964), 7 разів - в галузі медицини, 10 - з літератури, 12 - в галузі миру.

Досі наймолодшим нобелянтом є Лоуренс Браґґ, який у 25 років отримав премію з фізики (разом з батьком, 1915).

За всю історію існування Нобелівської премії від неї відмовились 6 лавреатів. 1938 року німець Ріхард Кух відмовився (за наполяганням властей Німеччини) від премії з хімії, але згодом отримав диплом і медаль. Наступного року цей вчинок повторили два його співвітчизники: лавреат з хімії Адольф Бутенандт і лавреат з медицини Ґергард Домаґ. Крім того, від Нобелівських премій відмовились Борис Пастернак (в галузі літератури, 1958; спочатку прийняв премію, але за наполяганням властей СРСР був змушений відмовитися), Жан-Поль Сартр (премія з літератури 1964 року) і Ле Дюк То, нобелівський лавреат премії миру 1973 року.