Нобель Альфред Бернард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Альфред Бернард Нобель (Alfred Bernhard Nobel) (21 жовтня 1833 р., Стокгольм - 10 грудня 1896 р., Сан-Ремо, Італія) - шведський хімік, винахідник, підприємець і філантроп.

На його честь названо синтетичний хімічний елемент нобелій (Nobelium).

[ред.] Біографія

А.Нобель був третім сином шведського підприємця Емануеля Нобеля (1801-1872).

У 4-річному віці Альфред разом з родиною переїздить до Фінляндії (яка тоді була автономною частиною Російської імперії), а згодом - до Санкт-Петербургу. Там його батько займася виробництвом зброї для російської армії.

Завдяки численним подорожам і ретельному навчанню у Франції, Швеції, Німеччині та США Альфред уже в 17 років вільно володів англійською, французькою, німецькою та російськими мовами. Він працював у підприємстві свого батька, вдосконалюючи проекти морської міни та торпед.

[ред.] Досягнення

Найвідомішим досягненням А.Нобеля був винахід динаміту, запатентованого 1867 року. Саме виробництво цієї вибухівки стало основою швидкого збагачення підприємця. А.Нобель володів понад 90 фабриками в 20 країнах світу, був власником 355 патентів.

А.Нобель був членом Королівського інституту в Лондоні, Товариства цивільних інженерів у Парижі та Шведської королівської академії наук.

[ред.] Нобелівська премія

У заповіті А.Нобель весь свій доробок розміром близько 31,5 млн шведських крон призначив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волею, річний прибуток від спадщини шведського філантропа має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству.