Флейта
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення
Флейта (з нім. Flöta) — загальна назва духових музичних інструментів, в яких повітряний стовб починає коливатись під дією струму повітря, що розсікається об гострий край стінки стовбура. Флейтою зазвичай називають найбільш поширений у професійній музиці різновид флейт - поперечну флейту.
Флейта є одним з найдавніших музичних інструментів. Прабатьком флейти можна назвати звичайний свисток, що з'явився ще в древніх народів, і у ті часи був скоріше не музичним інструментом, а іграшкою або пристосуванням для виконання релігійних магічних обрядів, як наприклад, в індіанців Північної і Південної Америки, що виготовляли свистки з глини, кістки і дерева.
Перша знайдена флейта мала 4-ри отвори і була виготовлена з кістки неандертальцем.
Зміст |
[ред.] Різновиди флейт
За принципом гри розрізняють поперечні, поздовжні та багатоствольні флейти.
[ред.] Поперечні флейти
[ред.] Флейта (звичайна)
– духовий інструмент, що використовується в симфонічних оркестрах. Виготовляється із спеціальних сплавів, рідше кістяний; складається з циліндричної трубки, що має невеликий бічний отвір у верхній кінцевій частині. У цей бічний отвір вдувається повітря, в цьому ж отворі відбувається розсікання потоків повітря гострою кромкою. Виконавець тримає флейту горизонтально, через що вона називається поперечною, або флейта-траверс, на відміну від поздовжної флейти, яку тримають під час гри як кларнет. Окрім вищезгаданих двох отворів, поперечна флейта має 11 дірочок, які закриваються клапанами. Порядок прикладання пальців до дірочок і клапанів називається аппликатурою. При всіх закритих дірочках флейта дає найбільш низький звук. Звуковий характер флейти — мелодійний, поетичний, але йому не вистачає теплоти. Сучасного вигляду флейта досягла між 1832 та 1847 роками після реконструкції німецьким майстром Т. Бемом.
Діапазон флейти - від c1 (іноді h до c4, в сольних партіях - d4). В оркестровій партитурі партії флейт пишуться понад усіма іншими оркестровими партіями.
[ред.] Флейта-пікколо
Також, мала флейта, різновид поперечної флейти, по конструкції аналогічна звичайній, але в два рази менша і звучить на октаву вище, діапазон від d1 до c5. У верхньому регістрі звучить надзвичанйо пронизливо, виділяючись навіть в оркестровому tutti. Широко використовується в симфонічних та духових оркестрах.
[ред.] Альтова флейта
В строї G різновид поперечної флейти, по конструкції аналогічна звичайній, але в півтора рази більша і звучить на кварту нижче звичайної. Використовується порівняно рідко.
[ред.] Інші різновиди
Існують також надзвичайно рідко вживані інструменти - басова флейта, що звучить на октаву нижче звичайної , та ще більш екзотична - контрабасова флейта. Ці різновиди відрізняються також тим, що трубка в них для зручності гри зігнута.
[ред.] Поздовжні флейти
флейта
Поздо́вжну флейту (рос. продольная флейта) на відміну від поперечної тримають поздовжно, звідки й назва. Існує безліч народних інструментів, що відносяться до повздовжних флейт - сопілки, дудки, свирілі і т.п.
[ред.] Блок-флейта
Блок-флейту виробляють, як правило, з дерева або пластика. Блок-флейту тримають продольно, вдуваючи повітря в отвір, розташований на торці трубки. Поруч з цим отвором, подібно пристрою свистку, розташований вихідний отвір, з розсікаючою повітря гранню. На самі́й трубці розташовані отвори, що закриваються пальцями для відтворення різних тонів. Існує в декількох різновидах.
Використовуються для початкового навчання дітей, також для виконання народної та музики минулих епох.
[ред.] Багатоствольні флейти
Зустрічаються у різних народів. Багатоствольна продольна флейта складається з набора трубочок різної довжини, кожна з яких настроєна на певну висоту. Багатоствольна флейта відома також під назвою флейта Пана (названа по імені давньогрецького бога полей та лісів). В Україні поширена в карпатському регіоні і має назву най.
-
- Через Карпати і Дунай
- Прислали подарунок - най.
- А давню має він прикмету:
- То сім сопілок з очерету
