Геральдика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Герáльдика — (лат. heraldus — опові́сник) гербознавство, допоміжна історична наука про герби, історію їх виникнення та розвитку, закони складання та вживання. Тісно пов’язується з генеалогією та символографією, наукою про символічні знаки, їх вживання в Г., народному орнаменті, печатках, монетах і т.д.

Походження гербів спочатку вивчали службові особи – герольди. В 14 ст. було створено спеціальні установи – герольдії. Цінні праці з Г. опублікували Г.О.Милорадович, К.В.Болсуновський, Г.І.Нарбут, В.Л.Модзалевський та ін.

Символічні знаки з’явилися у всіх народів у стадії родового патріархального устрою для позначення власності, що належить родові, а після розкладу родового устрою, з виникненням приватної власності – окремим родинам (домам). Цей процес відбувався на Україні в 1-му тисячолітті по Христу. Найдавнішими знаками були первісні символи: хрест (в Г. відомо до 200 форм хреста), свастика, квадрат, ромб, коло та інші прості фігури, що здебільшого символізують сонце. На Україні відомі також літерні знаки, ймовірно готського походження, деякі, можливо, старослов’янського письма. Далі в Г. з’явилися такі зображення, як зірка, півмісяць, квіти, зброя, геральдичні звірі та птахи (лев, одноріг, кінь, олень, грифон, орел, чорногуз, крук), людські постаті і т.д. Первісні родові й домові знаки, разом із пережитками родового устрою, збереглися до нашого часу (вони звуться "тамги", на худобі – "тавра", на керамічних та інших виробах – "клейма"). В Україні первісні знаки зберігалися до недавнього часу в бортництві (бджільництві) по деяких місцях Київщини, Волині й Полісся.

Найдавніші українські знаки відомі на кераміці з 8 ст., князівські та боярські знаки – з 10 ст. Домовим знакам надавала великого значення "Руська Правда" (11ст.). Там вони звуться "різи", "міти", "п’ятна", накладати знаки – "знаменувати". Герби зображувалися на будівлях, творах мистецтва, прапорах, одязі, на печатках, на папері (водяні знаки), карбувалися на монетах. Тому Г. допомагає досліджувати не лише пам’ятки матеріальної культури, а й писемні джерела, допомагає встановлювати багато подій, що колись відбулись у країні, дослідити економічні і культурні зв’язки між країнами тощо. Символографія, як і Г., користується спорідненими з нею науками: археологією, сфрагістикою (наука про печатки), нумізматикою та ін.