Аполлон
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аполл&оacute;н, Феб (гр. Aπολλων Apollōn, Phoibos — осяйний) — син Зевса й Лето, брат Артеміди, батько Орфея, Ліка й Асклепія, один із олімпійських богів. У культі А. виразно збереглися сліди первісних релігійних вірувань: фетишизму й тотемізму. У глибоку давнину А. шанували в постаті барана. Гомер і Гесіод не подають подробиць про його народження. За пізнішими переказами, охоплена ревнощами Гера переслідувала вагітну Лето і заборонила Землі дати їй місце для пологів. За велінням Зевса в морі виник новий острів Делос, де Лето народила близнят — Аполлона й Артеміду. З ім’ям А. пов’язані події, відбиті в багатьох міфах: убивство страхітливого дракона Пітона (на честь перемоги над драконом у Дельфах було встановлено Піфійські ігри і споруджено Дельфійський храм), участь у боротьбі з гігантами. А. та Артеміда вбили гіганта Тітія за образу богині Лето. Під Троєю А. покарав греків, які образили його жерця Хріса. З культурним та господарським розвитком стародавньої Греції характер А. як бога змінюється. Він стає богом музики, проводирем муз, дістає від Гермеса кітару. Згодом А. набуває дару насилати хвороби й виліковувати їх (Аполлон Сотер — «рятівник»), провіщає майбутнє або виявляє свою волю через оракула. З наказу Зевса А. пас худобу Лаомедонта за те, що хотів помститися Громовержцеві за смерть свого сина Асклепія. А. був також захисником пастухів і охоронцем худоби, яку оберігав від вовків і всякої пошесті (Аполлон Лікоктонос — «винищувач вовків»). Крім того, Аполлон — будівник, засновник міст, оборонець тих, що переселяються на нові місця і в далекі колонії.
Деякі вчені (О. Мюллер) вважають, що первісно Аполлон був суто дорійським божеством з центром культу в Дельфах. На думку більшості дослідників, культ Аполлона прийшов з Малої Азії, доказом чого є такі факти: у Троянській війні Аполлон був на боці троянців; у Малій Азії на його честь споруджено кілька храмів, де ім’я Аполлона виводять від кореня слова із значенням «двері», оскільки первісно це нібито був бог дверей, який охороняв родину від нещастя (Аполлон Тірайрос — Аполлон Дверний). Пізніше А. ототожнювали з Геліосом, хоч у давньому епосі і в грецькій міфології Геліос виступає як окреме божество. На честь Аполлона — бога сонця встановлено хліборобські святкування: таргелії — свято літа, коли приносили в жертву гекатомбу і співали хвальні пісні — пеани; піанепсії — свято осені на честь збирання врожаю тощо. Аполлона шанували як божественного воїна-стріловержця (Аполлон Гекеболос), який вражав несхибними стрілами. Головні центри культу А. — острів Делос, де раз на чотири роки проходили делії — ігри за участю представників усіх грецьких полісів; Дельфи з основним святилищем А. Славились оракулами Патара в Лікії, Дідіми біля Мілета, Фіви, Кларос біля Колофона та ін. Із грецьких колоній в Італії культ А. поширився в Римській імперії. Уже 430 р. до н. е. в Римі спорудили храм А., а 212 р. до н. е. встановлено ігри на його честь.
Імператор Август спорудив на честь А. два храми: один на бойовищі коло міста Актія, а другий — поблизу Палатинського пагорба; встановив актійські й вікові ігри, а також оголосив А. своїм патроном. Атрибутами А. були лук і стріли, кітара (ліра), вуж, костур, лебідь, яструб, крук, триніжок, лавр тощо.
Грецькі скульптори зображували А. в образі вродливого, високого, стрункого юнака з довгим волоссям, з луком або лірою в руках, інколи s вовком біля ніг. В елліністичну добу він зображувався оголеним юнаком, що грає на кітарі. Статуї А. роботи славетних давньогрецьких митців Скопаса, Леохара, Праксітеля дійшли до нас у римських копіях. Найбільш відомі скульптури: Аполлон Бельведерський, Аполлон Мусагет, А., який грає на лірі (Ватіканський музей), А. з ящіркою, Аполлон Савроктонос (Римський музей) До образу А. зверталися видатні майстри живопису: Рафаель, Пуссен, Тінторетто, Перуцці, Доменікіно, Рубенс, Делакруа, Роден та ін. У музиці відомі такі твори, як кантата Баха «Змагання між А. та Паном», опери «А. і Гіакінт» Моцарта, «Святкування А.» Глюка, балет «А. Мусагет» І. Стравинського.
У переносному значенні ім’я А. вживається як синонім слова «мистецтво», а також для позначення ідеалу чоловічої вроди.
