Суспільне надбання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Символ належності до суспільного надбання

Суспільне надбання (public domain) являє собою сукупність знань (зокрема в таких творчих галузях як література, мистецтво, музика та новаторство) стосовно яких жодна юридична чи фізична особа не має і не може мати права власності, або претендувати на його посідання.

Українське законодавство визначає суспільне надбання як твори і об'єкти суміжних прав, строк дії авторського права і (або) суміжних прав на які закінчився.

Такі знання та творчість є частиною загальної культурної та інтелектуальної спадщини людства і вважаються громадським надбанням. Тобто будь-хто може їх використовувати і експлуатувати.

Якщо той чи інший матеріал не належить до громадського домену, це означає, що на нього розповсюджується право власності, реалізоване через авторське право чи патент. Права на використання чи експлуатування таких матеріалів будь-яким представником громадськості зазвичай дуже обмежені. Але після закінчення терміну дії авторських прав чи інших обмежень, які накладаються правом власності, матеріал автоматично стає громадським надбанням, тобто переходить в громадський домен і може використовуватись будь-ким.

[ред.] Критерії належності творів до суспільного надбання

Результати творчої праці є частиною суспільного надбання, якщо право власності на них не закріплене на законодавчому рівні: не існує законодавчих актів, якими б закріплювалися авторські права або існуючим законодавством не передбачається захист авторських прав на дану працю. Також до громадського домену зазвичай відносяться роботи, які були створені до того, як для них набуло чинності законодавство про захист авторських прав: наприклад, твори Вільяма Шекспіра та Людвіґа ван Бетховена, винаходи Архімеда (але переклад робіт Шекспіра, Архімеда, тощо може бути захищений авторським правом). Законодавству про авторське право також не підлягають роботи уряду Сполучених Штатів Америки.

Роботи не творчого характеру не можуть бути захищені авторським правом і часто є належністю громадського домену. Наприклад, в більшості країн переважна більшість математичних формул не є предметом авторського чи патентного права (хоча їх застосування чи реалізація, наприклад у вигляді комп'ютерних програм, може бути захищена патентом). Факти та дані є частиною громадського домену. Набори інтуїтивно організованих даних, наприклад алфавітні довідники на зразок телефонного довідника чи адресної книги знаходяться в громадському домені. Але творчий підхід до організації фактів чи даних, наприклад, категоризовані списки, може бути захищений авторським правом.

[ред.] Закінчення строку дії інтелектуального права

Більшість авторських та патентних прав мають кінцевий строк охорони. Коли він закінчується, робота чи матеріал переходить у суспільне надбання. В більшості країн пересічний термін дії патенту складає 20 років з моменту його оформлення. Авторське право на торгову марку закінчується невдовзі після того, як ця торгова марка стає загальновживаним терміном.

Ситуація з авторським правом дещо складніше. Зазвичай, строк дії авторського права в усіх країнах (за виключенням Гватемали, Мексики та Самоа) закінчується, якщо задовільнені наступні умови:

Робота була створена і вперше опублікована до 1 січня 1923 року, або, щонайменше, за 95 років до 1 січня поточного року (що пізніше).
Останній її автор помер, щонайменше, за 70 років до 1 січня поточного року.
Жодна зі сторін, що підписали Бернську Конвенцію, не встановила безстрокових авторських прав на роботу.
Ні Сполучені Штати, ні Європейський Союз не подовжили термін дії авторських прав на роботу з моменту його останньої зміни.

Ці умови базуються, в основному, на інтелектуальному праві Сполучених Штатів та Європейського Союзу, яке визнається більшістю сторін, які підписали Бернську Конвенцію.

За нормами, прийнятими в Сполучених Штатах, авторське право не відновлюється на роботи з громадського домену (тобто старші за 1923 рік), але може бути поновлене за нормами Європейського Союзу по причині гармонізації законодавства щодо авторського права на основі Німеччини, де термін дії авторського права було подовжено до 70 років зо дня смерті автора.

Роботи, створені урядом Сполучених Штатів, належать до громадського домену з моменту їх створення. Роботи уряду Британії захищені Королівським авторським правом або Парламентським авторським правом. Роботи, на які діє Королівське авторське право, переходять в суспільне надбання через 50 років з моменту їх публікації, якщо автор роботи не залишив за собою авторського права або не передав його Короні. В такому випадку строк дії авторського права закінчується через 70 років зо дня смерті автора. Неопубліковані документи, на які діє Королівське авторське право, переходять в суспільне надбання через 125 років з моменту їх створення. Але по законодавству, яким було визначене дане правило і скасоване традиційне безстрокове авторське право на неопубліковані роботи, закріплене звичаєвим правом Англії, жодна неопублікована робота не може перейти в суспільне надбання раніше ніж за 50 років після введення в дію даного законодавства. Оскільки дане законодавство було введене в дію 1 серпня 1989 року, жоден з неопублікованих документів уряду Британії не стане громадським надбанням до 2039 року. Документи, захищені Парламентським авторським правом, переходять в суспільне надбання по закінченню 50 років з дати публікації. В деяких роботах, створених урядом Британії, при умові дотримання певних вимог, Королівське авторське право не застосовується.

Канада і Австралія станом на 2004 рік, на відміну від Сполучених Штатів та Європейського Союзу, не прийняли подібного двадцятирічного подовження терміну дії авторських прав. Тож строк дії авторського право в даних країнах закінчується через 50 років зо дня смерті автора. В результаті, такі персонажі як Міккі Маус та Пітер Пен в цих країнах знаходяться в громадському домені. Як і більшість інших країн Співдружності, Канада та Австралія наслідують Великобританію в тому, що стосується авторського права на роботи, створені урядом. Обидві мають свої версії Королівського авторського права, які діють 50 років з дати публікації.

Нова Зеландія також має Королівське авторське право але строк його дії набагато більший і складає 100 років з дати публікації. Ірландія має п'ятдесятирічний термін на урядові роботи, але оскільки це вже більше не монархія, авторське право там вже не називається Королівським авторським правом. В Індії строк дії авторського права закінчується через 60 років з дати смерті автора та, на урядові роботи, 60 років з дати публікації.

Як приклади винаходів, на які закінчився строк дії патентного права, можна навести винаходи Томаса Едісона. Прикладами робіт, на які закінчився строк дії авторського права, є твори Карло Коллоді та Марка Твена.

Прикладами робіт, на які діє безстрокове авторське право, є історії про Пітера Пена; такий строк дії був наданий Британським урядом і стосується лише Великобританії. Інші роботи, наприклад персонажі компанії Уолта Діснея, де юре не підпадають під безстрокове авторське право, оскільки за конституцією Сполучених Штатів авторське право повинно мати "обмежений термін дії". Але незважаючи на це, строки дії були подовжені декілька разів, призводячи кожного разу до чергового подовшення термінів дії авторських прав.