Південно-Африканська Республіка

Південно-Африканська Республіка (англійською: Republic of South Africa) - країна, яка знаходиться на південному краї Африки. Вона межує на півночі з Намібією, Ботсваною і Зімбабве, і на північному сході зі Свазілендом і Мозамбіком. Лесото - анклав, який повністю оточений територією Південно-Африканської Республіки.

Південно-Африканська Республіка пройшла шлях розвитку значно відмінний від інших африканських націй, який в перш за все виникає через такі два факти: імміграція з Європи, котра досягла рівня, якого не було в інших африканських державах і рівень багатства країни на мінеральні ресурси, який зробив цю державу надзвичайно важливою для інтересів Заходу, особливо підчас Холодної війни. В результаті чого, Південно-Африканська Республіка - дуже розрізнена нація в расовому аспекті. Вона має найбільше населення кольорових (тобто людей, які є нащадками змішаних рас), білих та індійських спільнот в Африці. Чорні південноафриканці складають майже 80 % населення держави.

Расова боротьба між білою меншістю і чорною більшістю відігравала велику роль в історії держави і її політиці, і досягла свого апогею в апартеїді, який був впроваджений в 1948 Національною Партією, хоча сегрегація існувала і до того часу. Закони, котрі визначали апартеїд, почались анульовуватися чи відмінятися Національною Партією в 1990 після довгої та інколи жорсткої боротьби (включаючи економічні санкції збоку міжнародної спільноти) чорної більшості, також включаючи деяких білих, кольорових та індійських мешканців ПАР.

Це одна з не багатьох африканських країн в яких ніколи не було путчів і регулярні вибори проводяться ось уже майже століття, хоча переважна більшість чорношкірого населення немала виборчих прав до 1994 року. Економіка Південно-Африканської Республіки є найбільшою і найкраще розвинутою на континенті, з сучасною інфраструктурою, як правило по всій країні.

Південно-Африканська Республіка часто згадується, як Веселкова Нація – термін придуманий архієпископом Десмондом Туту і пізніше використаний тодішнім президентом Нельсоном Манделою, як метафора, щоб описати нове відношення до культурного різнобарв’я країни, яке почало розвиватися слідом за сегрегаційною ідеологією апартеїду.

Площа 1223181 кв. км (включаючи Уолвісбей і незалежні хоумленди); столиці Кейптаун (резиденція парламенту), Преторія (адміністративна) і Блюмфонтейн (юридична); рельєф: південне закінчення великого плато, пересіченого горами, низинні прибережні райони; гори Драконові і Столові; ріки: Лімпопо і Жовтогаряча; вельди; частина пустелі Калахарі; території - острови Маріон і Принца Едуарда в Антарктиці; глава держави Нельсон Мандела з 1994. Політична система - перехідна республіка;

експорт: кукурудза, цукор, фрукти, вовна, золото (найбільший виробник у світі), платина, алмази, уран, залізо і сталь, мідь, гірничодобувна промисловість - найбільша експортна індустрія, за якою йде виробництво зброї; населення 39550 тис. (73% негри: зулуси, кхоса, сото, тсвана; 18% білих; 3% метиси, 3% азіати);

мови: африкаанс і англійська (обидві державні), банту;

недавня історія: Союз Південна Африка створений в 1910 з двох англійських колоній, двох бурських республік. Система апартеїду і расової дискримінації введена в 1948 Даніелем Маланом, лідером національної партії. У 1960 заборонений Африканський національний конгрес (АНК): Південна Африка вийшла з Співдружності і стала республікою в 1961. Жорстокі репресії проти чорного населення продовжувалися, істотною віхою стало довічне ув'язнення лідерів АНК у 1964. У 1976 відбулося жорстоке придушення повстання в Соуето; смерть в ув'язненні активіста Панафриканского конгресу Стіва Біко в 1977. У 1987 була прийнята нова конституція, що дає право на часткове представництво кольоровим. Репресії продовжувалися. Співдружність вирішила ввести обмежені санкції з 1986. У 1989 президент Ф. де Клерк оголосив про скасування заборони на АНК і скасував закон апартеїду з 1991. У 1991 Нельсон Мандела став лідером АНК. У 1993 Ф. де Клерк і Н. Мандела прийшли до угоди утворити уряд національної єдності після вільних виборів 1994. АНК одержав на виборах перемогу, Н. Мандела став президентом у травні 1994. Міністром внутрішніх справ призначений Бутелезі.