Монголія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Монголія
Монгол Улс

Національний девіз:немає
Офіційна мова	монгольська
Столиця	Улан-Батор
Президент	Намбарин Енхбаяр
Прем'єр-міністр	Цахіагійн Елбегдорж
Територія - Всього - % води	(18 у світі) 1,564,116 km² 0.6%
Населення (2005 приблизно)	2,791,272
Густота	1,8 км2(193 у світі)
Незалежність - Дата	(Від Китаю) 11 липня 1921
ВВП Всього На одиницю	(2005 приблизно) $6.01 млрд. $2,200
Валюта	Тугрік(MNT)
Часовий пояс	+7,+8 влітку
Національний гімн	«Дархан манай хувьсгалт улс» (Наша революційна батьківщина)
Інтернет-домен	.mn
Тел. код	976

Монголія, (колишня Зовнішня Монголія до 1924, і Народна Республіка Монголія до 1991) країна на сході Центральної Азії, межує на півночі з Російською Федерацією, на півдні з Китаєм; площа 1565 тис. кв. км; столиця Улан-Батор; рельєф: високогірне плато, пустелі, степи; глава держави Цахіагійн Елбегдорж; глава уряду Цахіагійн Елбегдорж; політична система - демократія, що розвивається; експорт: м'ясо, мінерали, вовна, зерно, цемент, деревина; населення 2185 тис. (1990); мови: халха монгольська (державна), китайська, російська і тюркські мови; недавня історія: в 1921 за допомогою Росії скинуте китайське правління, у 1924 країна оголошена Народною республікою. У 1966 був підписаний договір на 20 років про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу з СРСР, після поступового зниження кількості радянських військ у 1980-х контакти з закордонними країнами розширилися. Кампанія по демократизації почалася в 1990, на багатопартійних виборах перемогла Монгольська народна революційна партія під керівництвом Очирбата. Велика програма приватизації вступила в дію в 1992, тоді ж прийнята нова конституція, але економічна ситуація в країні як і раніше погіршується.

Зміст 1 Географія 2 Історія Монголії 3 Економіка Монголії 4 Релігії країни та етнічний поділ 5 Джерела

[ред.] Географія

Монголія розташована на сході Центральної Азії, межує на півночі з Російською Федерацією, на півдні з Китаєм, має площу 1565 тис. кв. км. На заході і у середній частині країни - гірні хребти Монгольського Алтаю та Хангая. Між ними знаходяться широкі долини. На півдні і південному сході – головним чином рівнини, частково зайняті Пустельою Гобі. Середня температура січня у північних районах досягає -35 С, у північних районах -10 С. Основні ріки – Селенга і Керулен, озера – Убсу-Нур, Хубсугул. Рослинність, головним чином, степна та полупустельна, в гірних районах лісостепний терен. Приблизно 9 відсотків Монголії займають ліси. Корисні копалини: нафта, вугілля, мідь, молібден, вольфрам, фосфати, олово, нікель, цинк, золото, срібло, залізо.

[ред.] Історія Монголії

Перші спогади про людей сучасної Монголії знайдені у китайській літературі 2-го ст.до н.е. За стародавніми китайськими джерелами, приблизно в 5-4 ст.до н.е. тут існівала імперія кочівників Гсинг-ню, розмовляли вони, як вірять, палео-азіатською мовою. Відголоски тієї мови просліджуються у місцевих діалектах на теріторії Сибіру,в долині ріки Єнісей. Після тривалої війни з китайцями, та громадянської війни, ця імперія була, врешті, самозруйнована. Деякі південні племена Гсинг-ню увійшли до складу Китайської імперії, де й були асімільовані. Деякі північні племена мігрували на захід, до Європи.

За відсутністю археологічних та історичних доказів, що сучасні монголи прийшли на замість людей Гсинг-ню, можна припустити, що монголи(монголо-мовні племена), скоріше всього, були частиною старої імперії.

Напочатку 13 ст.монгольські племена були об’єднані під владою Темучина,який у 1206 році отримав ім’я великого хана-Ченгізхана. В результаті завоювань Ченгізхана,під владу монгольської імперії підпали великі теріторії Русі,середньої Азії,закавказзя,Китаю,тощо. Ченгізхан вмер y 1227 році.

В 14 ст. прийшов занепад монгольської імперії. В 17 ст. Монголію захватили хани Манчжурії(сучасного північного Китаю),країна була поділена на дві частини з назвами Монголія Внутрішня(південна) і Монголія Зовнішня(північна). Коли почалася китайська революція, в 1911 році, зміни зачепили й Монголію. Після скасування влади китайської династії Чінг, незалежна феодальна монархія прийшла до влади Монголії. Опозиція урядові, організована частково за допомогою Радянського Союзу, скинула феодальну монархію в 1921 році.

26 листопада 1924 року Монголія офіційно оголосила себе Монгольською Народною Республікою.

В 1939 році Японія напала на північно-східну частину Внутрішньої Монголії, в районі річки Халхін-Гол, була відкинута військами Монголії та Радянського Союзу.

Moнгoльська армія брала участь у військової наступальної операції проти японських окупаційних сил на теріторії Внутрішньої Монголії у серпні 1945 року. Китайська влада, під загрозою монгольської окупації, після проведення референдуму 20 жовтня 1945 року, визнала повну незалежність Зовнішньої Монголії. Монголія Внутрішня сьогодні є автономним районом Китайської Народної Республики. Після заснування Китайської Народної Республіки, обидві країни визнали суверенітет однa одної 6 жовтня 1949 року. В 1961 році Монголія стала членом ООН. До1990 року в Монголії існувала однопартійна комуністична система керівництва країною, у травні 1990 року, після народних про-демократичних демонстрацій, монгольська комуністична партія втратила свою монополію на владу в країні. Були проведені всенародні вибори у липні 1990 року, і до керівництва прийшла демократична партія і, потім, багатопартійна коаліція. Нова конституція була прийнята у 1992 році,назва “Народна Республіка” була відкинута, Монголія стала республікою з парламентським керівництвом та президентом,який обирається всенародними виборами.

[ред.] Економіка Монголії

Монголія має великі мінеральні родовища. Добування міді, вугілля, молібдену, олова, вольфраму та золота займає одне з найперших місць в індустріальній промисловості. До розпаду Радянського Союзу,Монголія отримувала поміч від Радянського Союзу, яка, в один час, становила одну третину монгольського ВВП, з 1990 року поміч не поставляється. Після цього Монголія пережила помітний економічний спад, реформи економіки та широко розповсюджена приватизація мали позитивні наслідки.

В 2000,2001 і 2002 роках, за суровими погодними умовами, мало місце значнe вимирання худоби, що мало негативні економічні наслідки.

Країна купляє нафтову продукцію та електроенергію у Російській Федерації, таким чином мoнгольська економіка залежить від своїх сусідів. Основним партнером в експорті залишається Китай. Обіг грошей у, так званому, чорному ринку, за підрахунками міжнародних фінансових організацій, приблизно дорівнює або й перебільшує обігу в офіційних ринкових справах. Справжню грошову суму операцій чорного ринку дізнатися важко, оскільки гроші непроходять крізь державні або банковські структури.

Монголія увійшла до Світової Торгівельної Организації в 1997 році.

25 березня 2002 року Монголія та Російська Федерація підписали угоду про перетворення $11,5 мільярдного боргу Монголії в акції приватизованих монгольських підприємств. Таким чином Російська Федерація отримує від Монголії частину її доходів. З 1990 року, понад 1,500 іноземних компаній вклали більш ніж 300 мільйонів дол.сша в монгольську економіку.

За офіційними джерелами відсоток безробіття на 2003 рік - 6.7%. Відсоток інфляції на 2004 рік составив приблизно 11%.

Партнери в імпорті:Російська Федерація 33.3%, Китай 23.6%, Японія 7.4%, Південна Корея 6%, США 4.6% (2004)

Партнери в експорті:Китай 47.8%, США 17.9%, Велика Британія 15.7% (2004)

[ред.] Релігії країни та етнічний поділ

Релігії (за данними на 2004 рік): Буддізм-Ламаїзм 50%, Атеїсти 40%, Шаманізм та Християнство 6%, Іслам 4%.

Етнічні групи Монголії(за даними на 2000 рік): Монголи 94.9%, Казахи 5%, Китайці, Росіяни та інші 0.1% .

[ред.] Джерела

1. The New Encyclopedia Britannica 15 Ed. 1995
2. Укр.Советский Енцикл.Словарь Київ 1988
3. ЦРУ світові данні.(анг.)
4. Compton's Encyclopedia 1998 Ed. Cambridge,MA 1997
5. Газета Глобальний Політик(англ.)

Країни Східної Азії
Китайська Народна Республіка | Китайська республіка | Монголія | Північна Корея | Південна Корея | Росія | Японія