Історія Черкащини
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміст |
[ред.] Доісторичний період
Територія нинішньої Черкаської області була заселена в епоху палеоліту (приблизно 40 тисяч років тому).
Були знайдені кам'яні і кістяні знаряддя праці (шкрябання, різці, сокири),при розкопках Межірічськой палеолітичної стоянки, вік якої налічує 15 - 17 тис. років.
Значне місце займають матеріали Трипільської культури (IV-III тисячоліття до н.е.), знайдені в поселеннях біля сіл Майданецьке, Тальянки і Доброводи. Це судини різних розмірів з характерним орнаментом, намиста із зубів оленів, антропоморфні керамічні статуетки.
У VII - III століттях до нашої ери значну частину території степових районів України, у тому числі і Черкащини, займали кочові іраномовні племена скіфів. У ті ж часи на правобережжі Дніпра жили осілі землеробські племена - безпосередні предки східних слов'ян. Вони займалися землеробством, ріллі, і скотарством. Розвивалися залізовиготувальні і бронзолитейні ремесла, гончарство, ткання, обробка кістки і дерева. Це підтверджують матеріали, знайдені при розкопках городища (VI віка до н. э.) біля села Трахтемирів Канівського району. А саме, знаряддя праці і предмети побуту: серпи, ножі, кераміка, браслети, бронзові шпильки, вироби з кістки. Територія сучасної області входила до складу тих земель Придніпров'я, де формувалося ядро східнослов'янських племен, з яких виникла могутня феодальна держава – Київська Русь.
[ред.] Період староруської держави
Економічною основою староруської держави були високорозвинуті сільське господарство і ремесло. А саме, землеробськими знаряддями праці і предметами ковальського, гончарного, ювелірного і інших ремесел: серпи, ножі, сокири, стремена, кресала, замки, браслети, підвіски, кераміка, знайдені в районі Канева і біля села Сахнівка Корсунь-шевченківського району. Клас феодалів Київської Русі, що росте, потребував нової релігії, яка кріпила б його владу над народними масами. Язичество феодалів вже не задовольняло. У 988 р. при князі Володимирі було введене Християнство. Православна церква швидко збагачувалася, знаходила могутність і вплив. На території Черкащини були побудовані Зарубський монастир і Георгіївський собор в Каневі.
У 1239 - 1240 рр. вся територія Черкащини була спустошена монголо татарським нашестям.
[ред.] Період Речі Посполитої
Скориставшись монголо-татарським нашестям і феодальною роздробленістю Русі, в XIV - XVI століттях територію сучасної області захопили литовські і польські феодали. Історія цього періоду характеризується подальшим збільшенням феодальних земельних володінь і посиленням кріпосного гніту. Господарство феодалів базувалося на жорстокій експлуатації селян, які платили грошовий і натуральний оброк, відбували панщину, виконували повинності на користь держави і церкви. Важке соціальне і національне пригноблення з боку чужоземних феодалів, постійні набіги ворогів були причиною зародження на Україні козацтва.
У XV столітті на Черкащині з'явилися перші поселення козаків, а Черкаси, засновані в кінці XIII століття, стали їх могутнім зміцненням в боротьбі проти польської шляхти, набігів турків і кримських татар. Для захисту від ворогів був споруджений Черкаський замок (на цьому місці зараз - Горб Слави). Важливе місце належить Черкащині у визвольній війні українського народу 1648-1654 р. р. проти польських магнатів.
[ред.] Російський період
8 червня 1648 року Переяславська Рада ухвалила рішення про приєднання України до Росії. В кінці XVII і на протязі XVIII століття посилюється феодально-кріпосницька залежність, робиться жорстоким національний гніт. Все це привело до загострення класових суперечностей, розгортання селянських повстань. Одними з крупних повстань XVIII століття на Правобережній Україні були виступи селянських мас на Черкащині проти польсько-шляхетського пригноблення, відомі під назвами Коліївщина та Гайдамаччина.
У 1764 р. царською Росією остаточно скасовано гетьманство, а в 1781 р. полковий пристрій. У 1797 р. при утворенні губерній Правобережна Черкаська область увійшла до складу Київської, а Лівобережна Малоросійськой губерній.
Черкащина пов'язана з діяльністю декабристів на Україні. Один з центрів декабристського руху на Україні - Кам'янка.
Буржуазна реформа 1861 роки дала поштовх швидкому розвитку капіталізму. У другій половині XIX століття провідне положення на Черкащині займала цукрова промисловість. Щорічно тут проводилося цукру на 26 мільйонів карбованців.
Могутні цукрові заводи діяли в Черкасах, Смілі, Шполі, Городищі. З розвитком промисловості в краю розвивався і робочий клас. У 1885 році на правобережній частині Черкащини діяло 210 фабрик і заводів, на яких було зайнято 18 тисяч робочих.
В кінці XIX - початку XX століття розвивався капіталізм і в сільському господарстві. Поміщики упроваджували в своїх господарствах нову техніку.
У 1905 році в країні почалися могутні революційні виступи. У березні 1905 року бастували робочі Уманських друкарень, пекарень чавуноплавильного заводу; у травні - червні Шполянського і Черкаського цукрових заводів.
[ред.] Більшовицький переворот та громадянська війна
Довго після того, як Уряд УНР припинив свою діяльність, частина Черкащини входила до Холодноярської Республіки. Холодноярська Республіка – ,була частина УНР, де козаки найдовше вели збройний опір більшовикам (до 1922 - 1924 років).
[ред.] Радянський період
У 1929 року правобережна Черкащина ввійшла до складу Київської області, лівобережна — до складу Харківської області. У 1937 року до знову створеної Полтавської області відійшла лівобережна Черкащина. У 1939 року Кам’янський і Чигиринський райони відійшли до Кіровоградської області.
[ред.] Велика Вітчизняна війна
З середини 1941 року територія Черкащини стала ареною кровопролитних битв Другої світової війни. Оборонні бої на цій ділянці фронту вели 26-у, 6-у, 38-у, 12-у армії, а також Дніпровський загін Пінської військової флотилії.
Використовуючи перевагу в живій силі і техніці, окупанти захопили в серпні - вересні всю територію краю. Під Уманню ворог створив табір смерті для радянських військовополонених.
18 червня 1943 року гітлерівці оточили хутір Буда Чигиринського району і підпалили його, а потім учинили дику розправу над жителями. Всього було знищено 82 людини. На боротьбу проти гітлерівських окупантів піднялися люди, що залишилися тимчасово на окупованій території. На Черкащині діяли більше 30 партизанських загонів і з'єднань.
Після запеклих боїв 14 грудня 1943 року Черкаси були звільнені від німецько-фашистських загарбників військами 2-го Українського фронту.
Однією з видатних операцій Великої Вітчизняної Війни була Корсунь-шевченківська битва. Гітлерівські війська зміцнилися на Корсунському виступі і готувалися до контрнаступу на схід. Радянське командування розробило план оточення і знищення фашистського угрупування. У цій битві брали участь війська 1-го і 2-го Українських фронтів. Вона закінчилася повним розгромом ворога. 149 воїнів Черкащини, удостоєні звання Героя Радянського Союзу, двом з них це звання присвоєно двічі.
[ред.] Післявоєнний період
7 січня 1954 року була сформована Черкаська область, до якої ввійшли три міста обласного підпорядкування (Черкаси, Сміла, Умань) і 30 районів Київської, Полтавської, Кіровоградської і Вінницької областей.26 лютого 1958 року нагороджена орденом Леніна.
