Тоталітаризм
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- революція
- консолідація влади
- усунення опозиційних партій і незалежних фракцій
- усунення очевидних і вигаданих ворогів
- зосередження влади у руках вождя
Тоталітари́зм (лат. totalitos— цілісний від італ. totalitàі прикм. італ. totalitario—той, що охоплює усе в цілому) — форма державного ладу, що характеризується відсутністю демократичних свобод і повним (тотальним) контролем держави над усіма сферами життя суспільства. Характерна для диктаторських режимів XX століття система управління, яка прагнула до цілковитого підпорядкування суспільства державі за допомогою монополії на інформацію та пропаганду, офіційної державної ідеології, обов'язкової для громадян, терору таємних служб, масових монопартій.
Зміст |
[ред.] Історія терміну
До терміну вперше вдались італійські критики Муссоліні на початку 20-х років, коли в Італії почала формуватись однопартійна фашистська система. слід зазначити, що в Італії, як і в Німеччині тих часів вислів "тоталітарна держава" застосовувався у поизитивному значенні. За межами цих режимів термін мав в основному негативний зміст.
[ред.] Тоталітаризм як предмет дослідження
Творці теорії тоталітаризму (Г. Арендт, З. Бжезинський) підкреслювали структурну подібність фашистських і комуністичних держав.
[ред.] Дивись також
[ред.] Література
- Політологія/За ред. О. І. Семківа. —Львів:Світ, 1994. —592 с. —Бібліогр.: 552 с. [ISBN 5-7773-0086-3]