Єлизавета Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Портрет Єлизавети Петрівни роботи Карла Ванлоо

Єлизавета Петрівна (18(29).12.1709 — 25.12.1761 (5.1.1762). — російська імператриця з 25 листопада 1741, дочка Петра I і Катерини I. Вступила на престол внаслідок двірцевого перевороту і усунення від влади російського імператора Івана VI Антоновича. У 1744 вийшла заміж за молодого співака О. Розумовського. З початку 1750-х років фактичне керівництво внутрішньою політикою держави здійснював П. Шувалов, зовнішньою — О. Бестужев-Рюмін і М. Воронцов. Складність зовнішньополітичного становища Російської імперії (загострення відносин з Туреччиною і Прусією) і намагання у зв'язку з цим царського уряду залучити на свій бік козацьку старшину, привело до відновлення Єлизаветою Петрівною гетьманства. На Глухівській Раді 1750 гетьманом України було обрано К. Розумовського. За час правління Єлизаветою Петрівною було здійснено ряд економічних і фінансових реформ, засновано Московський університет (1755) і Академію Мистецтв (1757). За її царювання Росія вела Семилітню війну 1756-1763.