Штучні добрива
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Шту́чні (мінеральні) до́брива, — вироби однієї з галузей хемічної промисловості, що містять поживні елементи, потрібні для сільського господарства. Застосування штучних добрив сприяє збільшенню врожайности с.-г. культур, покращенню якости продукції та спричиняється до підвищення стійкости рослин у несприятливих кліматичних умовах. Найчастіше у ґрунті немає відповідної кількости азоту, фосфору й калію. Тому азотні, фосфорні і калійні мінеральні добрива широко застосовуються у сільському господарстві.
У другій пол. XIX — на поч. XX ст. Україна, як зрештою і Рос. Імперія, імпортували калійні добрива і калійні солі. Експлуатацію родовищ на Україні розбудовано по другій світовій війні. Пром. виробництво сконцентроване на зах.-укр. землях. На Передкарпатті відомі 13 родовищ, у тому ч. калусько-глинське, стебницьке і бориславське родовища калійних солей. На їх базі в Калуші й Стребнику створено хім. комбінати, що виробляють калійні добрива. Родовища калійних солей відкрито також на півн.зах. окраїні Донбасу б. м. Слов'янське й Артемівське. Хлорид калію виробляє тепер Дніпропетровський титаномагнієвий комбінат.
Азотно-тукову промисловість створено ще перед другою світовою війною, і ця галузь обслуговує потреби сіль. госп-ва і пром-сти. Виробництво азоту розміщено близько великих коксохім. зав. на Донбасі й Придніпров'ї, а також на трасі газопроводу Ставропіль — Москва (Лисичанське й ін.).
Промисловість фосфатних добрив виробляє мінеральні фосфатні і складні добрива, фосфатні солі, сірчану кислоту й ін. вироби. На Україні від довшого часу діяли одеський і вінницький суперфосфатні зав., що їх за повоєнних pp. реконструйовано і значно розбудовано. Збудовано нові зав. у Сумах, Костянтинівці й Одесі. Фосфатні добрива виготовляють також підприємства чорної й кольорової металюрґії, зокрема маріупольський зав. «Азовсталь». Крім покриття власних потреб, фосфатні добрива Україна вивозить у всі півд. р-ни СССР.
× | 1913 | 1940 | 1965 | 1975 | 1984 |
Мінеральні добрива в тому числі: |
36 | 1012 | 1582 | 3058 | 4790 |
азотні | .... | .... | 801 | 2222 | 3044 |
фосфатні | .... | .... | 519 | 1179 | 1460 |
калійні | .... | .... | 262 | 456 | 284 |
Не зважаючи на поважне збільшення виробництва Ш. д., сіль. госп.-во України, як Зрештою й ін. р-нів СССР, ще й далі не належно забезпечені Ш. д. Тим і слід пояснити значно нижчу урожайність с.-г. культур України у порівнянні з країнами Зах. Европи і Півн. Америки. (Див. також окремі гасла: Добривна промисловість, Азотно-добривна промисловість, Калійно-добривна промисловість).
Б. Винар
[ред.] Література
- Бистряков О. і ін. Мінеральні добрива Української РСР. К. 1968.
- Мінеральні добрива. К. 1964;
- Основи хімізації землеробства. К. 1964;
- Хімічна промисловість України. К. 1960;
- Химическая промышленность Украины за 50 лет Советской власти. К. 1967;
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |