Червенські городи
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Черве́нські городи́ (Червенські гради, Червенські міста), група м. й укріплених замків у 10—13 вв. Волинської землі, на лівобережжі р. Бугу (на межі Русі з Польщею). Осередком Червенської землі було врожайне сточище р. Гучви з центром у Червені; ін. Ч.Г.: Волинь над р. Буг, Сутейськ, Угровськ, Стовп'я та ін.
Територія Ч.Г. була в 2-й пол. 1-го тис. н. е. заселена східнослов'янськими племенами дулібів, бужан, волинян. Ч.Г. як укріплені поселення виникли в ході формування феодальних відносин у східнослов’янського племінного об’єднання на чолі з дулібами. На початку 10 ст. посилилися політичні зв’язки Ч.Г. з Київською Руссю, але у 3-й чверті 10 ст. місцева племінна верхівка потрапила в залежність від Чехії. Першу згадку про Ч.Г. подає літопис (981), коли Володимир Святославич відвоював Ч.Г. від поль. кн., але 1018 поль. кн. Болеслав І Хоробрий їх знову захопив. Від 1031 Ярослав і Мстислав Володимировичі остаточно приєднали Ч.Г. до Київської Руси. У 11—12 вв. Ч.Г. входили до Волинського князівства, а в 13—14 вв. до Галицько-Волинської держави (на поч. 13 в. становили короткий час княжий уділ). У сер. 13 в. Ч.Г. зруйнували татари, і вони занепали. У другій пол. 14 в. територія Ч. Г. була захоплена Польщею і Великим князівством Литовським.
У наук. літературі проблема локалізації м. Червеня (а тим самим й ін. Ч.Г.) була предметом багатьох гіпотез: над Дністром — Червоногород, біля Холма (Чернеїв) і остаточно за результатами археологічних досліджень, які проводили в 50-60-х рр. 20 ст., м.Червен локалізується на території сучасного м. Чермно (Польща).
[ред.] Дивись також
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
- Ісаєвич Я. Д. «Територія і населення «Червенських градів» (X—XIII ст.) //Український історико-географічний збірник. Вип. 1. К., 1971; «До питання про західний кордон Київської Русі // Історичні джерела та їх використання. К., 1971. Вип. 6.
