Сигізмунд Кейстутович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сигізмунд Кейстутович (Zygimont I Kejstutavicz, Žyhimont I Kejstutavicz, Žygimantas I Kęstutaitis) (після 1350 - 20.03.1440)-князь стародубський, великий князь литовський (1432-40). Наймолодший із синів Кейстута Гедиміновича, брат Вітовта.

Сигізмунд Кейстутович вів запеклу боротьбу проти Свидригайла Ольгердовича, який відстоював незалежність Великого князівства Литовського, опираючись на українську аристократію. У 1432 Сигізмунд напав на Свидригайла, захопив Вільно і був проголошений великим князем. Намагаючись прихилити на свою сторону українську знать, привілеями 1432 і 1434 поширив на руських князів і бояр права, якими користувалася литовська шляхта. У 1432 Сигізмунд відступив Польщі подільські землі та території на волинському порубіжжі; після його смерті вся Волинь мала відійти до Польської Корони. У вересні 1435 остаточно розбив українсько-литовські війська під командуванням Свидригайла в битві під Вількомиром. Правління С.К. зміцнило польські впливи на литовських і українських землях і загострило національно-релігійну боротьбу. Вбитий внаслідок змови князів Івана і Олександра Чарторийських у Тракайському замку неподолік від Вільно шляхтичем-киянином Скобейком.

Це незавершена стаття про персоналії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.