Рослини хижаки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Чи знаєте ви, що... | |
|---|---|
|
|
Хижі рослини — плотоїдні рослини, спеціально адаптовані для лову і переварювання невеликих тварин, в основному комах. Зростаючи в місцях, де ґрунти бідні на поживні речовини (пісок, торф), вони розвинули свою стратегію виживання — здатність хапати і "з'їдати" живу здобич. У найбільш відомих "хижаків" — росичок, непентесів і сараценій основну частину здобичі складають комахи (звідси інша назва цих рослин — комахоїдні). Інші — водні пухиринки і альдрованди ловлять найчастіше планктонних ракоподібних. Є і такі хижі рослини, які харчуються мальками, пуголовками або навіть жабами і ящірками.
У світі налічується близько 450 видів таких рослин, що належать до 6 родин. Ареали їх зростання в самих різних куточках світу.
Велика колекція хижих рослин була зібрана в 1950-ті роки в ботанічному саду в Празі. З 1981 року існує Міжнародне суспільство любителів і дослідників хижих рослин (The International Camivorus Plant Society). Колекція ботанічного саду в Ліберцях(північна Чехія) налічує більше 120 видів хижих рослин.
Рослини використовують п'ять механізмів різного типу для ловлі здобичі:
- ловильні листки у формі глечиків;
- листки, що стуляються;
- липкі пастки;
- засмоктувальні пастки;
- пастки типу невиливайки.
Проте тип пастки не пов'язаний з належністю рослини до певної родини.
Зваблена чашечкоподібними ловильними листками комаха сідає на листок і сковзає з його гладкої поверхностівниз, тонучи у травному соку. Поступово всі поживні речовини комахи рослина всмоктує через поверхню листка.
Зміст |
[ред.] Глечики пастки
Краї та внутрішні стінкиловильних листків у деяких рослин забарвлюються в яскраво-червоний колір, інші виділяють цукристу речовину. У Сараценії (Sarracenia) на шийці глечика ростуть довгі волоски, спрямовані донизу, що не дозволяє комахам вилізти на гору. У середині глечика залозки виділяють ферменти, що значно прискорюють розчинення комашиної плоті.
Проте існують і такі комахи, що мешкають усередині таких глечиків. Личинки комара Wyeomyia smitbii живуть у глечику пурпурової сараценії (Sarracenia purpurea), а дорослі комахи безперешкодно залітають і вилітають звідти. Павук Misumenops nepentbicola також часто влаштовує там житло.
[ред.] Пастки, що зачиняються
Найбільш відомий приклад такої пастки — це венерина мухоловка (Dionaea muscipula). Пастка формується в кінці листка, черешок відіграє роль петлі, а сам листок утворює дві облямовані зубцями частки. Кожна з них має чутливі волоски, що приводять у рух пастку.
Це відбувається у тому разі, якщо комаха ворухне одним з волосків. Вже при другому дотику до волоска з основи рослини надходить потужний електричний імпульс, що змушує пастку зачинитися. При цьому не має значення чи повторний дотик стосувався одного й того ж волоска чи різних — у рослин спрацьовує надійний пусковий механізм "подвійної дії", що дає змогу уникнути випадкового спрацювання, наприклад, від потрапляння дощових крапель.
Пастка спрацьовує за 1/5 секунди. Зубці, чіпляючись один за одного, стуляються не щільно, через що невелика комаха спрможна вилізти назовні. У такому разі пастка відчиняється знову, аби не витрачалась цінна травна рідина на дрібну, не дуже поживну здобич.
При потраплянні великої здобичі, пастка повільно зачиняться протягом кількох годин, аж поки жертва цілком не розчавиться.
[ред.] Липкі пастки
Росички (Drosera i Drosopbyllum), жирянки (Pinguicula) і росолисти (Bybllis) використовують клеку речовину. Сівши на листок, комахи залипають у цукристій рідині. Намагаючись виповзти, жертва змушує сусідні волоски схилитися в бік джерела руху, внаслідок чого потрапляє в надійні обійми.
[ред.] Засмоктувальні пастки
Пухиринки (Utricularia i Polypompbolyx) ростуть у ставках. Вони вільно плавають або ж пускають коріння. З листків у них звисають пухирці з отвором, що затуляє вільно звисаючий клапан. Спеціальні залози викачують з пухирця майже всю воду, аби клапан щільно затулився під тиском води ззовні. Потім виділяється цукриста речовина, що зваблює здобич. Щетинки спрямовують здобич до клапана, який блискавично відчиняється, щойно жертва торкнется сигнальних волосків. Тиск змушує клапан відчинятися в середину,внаслідок чого здобич разом із водою засмоктується в пухирець. Далі клапан швидко затуляється, вода викачується і розпочинається перетравлювання улову.
[ред.] Пастки-невиливайки
На мілинах, поруч із пухирником зустрічається генлісея (Genlisea) — невеликі, ледь затоплені розетки, що вільно плавають. Ловильні листки рослин мають короткий черешок, розділений на дві трубки, спрямовані у воду. Уздовж кожної з трубок проходить спіральний проріз, на внутрішній поверхності якого помітний ряд спрямованих усередену волосків. Залози розташовані на передньому краї, виділяють клейку речовину.
Невеликі водні організми спрямовуються волосками всередину пастки, звідки вони вже неспроможні вилізти.
