Поляни (східні)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
- Цей термін має також інші значення
Поляни – східнослов’янське плем’я (союз племен) 6-9 ст., яке жило в Середньому Придніпров’ї.
Центром полянської землі був Київ. Вперше поляни згадуються в найдавнішій, недатованій частині "Повісті минулих літ". На чолі полянського союзу стояв напівлегендарний князь Кий, а також його брати Щек і Хорив, які заснували Київ. Про полян та їхню землю «Палунь» розповідається у вірменському літописі 7 ст., де також є легенда про заснування Києва трьома братами.
За археологічними джерелами, рівень матеріальної культури полян був відносно високим. Літопис також характеризує полян як найрозвинутіше в соціально-економічному відношенні східнослов’янське плем’я.
Основою господарства полян було землеробство із застосуванням рала і плуга. Розвинутими були також скотарство, промисли та ремесла.
В процесі розкладу родо-племінного ладу і становлення феодальних відносин у межах племінної території поляни утворилося політичне об’єднання (союз племен), яке склалося на межі 8 і 9 ст. Обставини його утворення невідомі. Про початковий період існування князівства можна судити з низки здійснених під проводом київських князів морських походів проти наймогутнішої держави середньовічного світу – Візантії. Наприкінці 8 чи на поч. 9 ст. доблесна рать на чолі з князем Бравлином (є підстави гадати, що київська) штурмом здобула візантійське місто Сурож (нинішній Судак) у Криму, а інша рать, ім’я ватажка якої невідоме, між 825 і 842 рр. заволоділа візантійським містом Амастридою на Малоазійському узбережжі Чорного моря. Тоді ж Київське князівство вийшло на міжнародну арену. 839 р. руське, можливо київське, посольство відвідало імператора франків Людовика Благочестивого з пропозицією дружби. Прикметно, що посли називали князя русів хозарським словом “каган” (цар).
Київське князівство більшої частини 9 ст. посідало доволі скромну за розмірами територію у Середньому Подністров’ї. На півночі, за р.Тетеревом, за декілька десятків кілометрів від Києва, починалася земля ще не залежного від цього князівства, величезного союзу древлянських племен. На лівобережжі Дніпра рубежі цієї першої Київської держави простяглися на схід лише на 50-70 км. На півдні кордон князівства сягав р.Рось, тобто був за 100 км від Києва. Межі Київської держави на заході невідомі.
Політичний вплив держави полян поширювався на велику територію і залежали від неї інші союзи племен, зокрема сіверян. Це державне об’єднання, мало чималий економічний та військовий потенціал, оскільки наважилось помірятися силами з наймогутнішою Візантійською імперією (мовиться про похід під проводом Аскольда на Константинополь). Згодом воно стало ядром давньоруської держави — Київської Русі. Останній раз поляни згадуються в літопису під 944 р. Пізніше відомі під назвою "русь".
Антропологічні особливості:
середньоголовий вузьколиций тип з відносно невеликим черепом.
Східнослов'янські племена | |
Анти | Білі Хорвати | Бужани | Венеди | Волиняни | Древляни | Дреговичі | Дуліби | Кривичі | Поляни | Радимичі | Сіверяни | Тиверці | Уличі |
[ред.] ДЖЕРЕЛА
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р. Шуста. - К.: Генеза, 1993.
- Рад. енциклопедія історії України.- К., 1971.- т.3.