Носівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

  Герб міста

Носівка- р. ц. Носівського р-ну Чернігівської області. Населення - 15,9 тис. меш. (2005).

[ред.] Історія

Давньоруське поселення Носів на Руді згадується В Іпатіївському літописі під 1147 роком. У 15 століття відоме під назвою Носове. У середині 14 століття захоплена литовськими феодалами ввійшла до Київського князівства, з 1471 року – до Київського воєводства як один з форпостів Великого князівства Литовського. Після Люблінської унії 1569 – в складі Польщі. На початку 17 століття належала Київському воєводі Адаму Киселю. Мешканці Носівки брали активну участь у селянсько-козацькому повстанні під керівництвом П. Павлюка (1637), Я. Остряниці (1638). З 1648 року Носівка – центр сотні Ніжинського полку, з 1667 – Київського полку. З 1782 року – у складі Ніжинського повіту Чернігівського намісництва, з 1802 – губернії. У 1662 і 1679 спалена татарською ордою. У 1719-ому у селі відбувся виступ Носівських козаків проти утисків старшини. У 18 столітті Носівкою володіли князі Кушелеви-Безбородьки. З 1735 року Носівка – містечко. У 17 – 18 століттях діяло 5 козацьких шкіл, богодільні. На 1859 залишилася тільки одна парафіяльна школа. У 1866 році у Носівці 1991 двір, 11 123 жителів, волосне і сільське правління, поштова станція, винокурний, цукровий, цегельні (2) заводи, училище, відбувалося три ярмарки на рік. Найбільший землевласник – граф Мусін-Пушкін. У 1897 – 3155 дворів, 16 947 жителів. Муровані – Троїцька церква (1765), Миколаївська (1834), Воскресенська (1891), дерев’яні – Успенська (1796, на початок 20 століття збудовано нову) та Преображенська (1877) церкви. Діяли три земські школи, бібліотека, медпункт, лікарня на цукровому заводі. З 1960 року Носівка – місто. Діють цукровий комбінат, маслоробний, цегельний, хлібний заводи, меблева фабрика, 6 загальноосвітніх, музичних шкіл, 4 лікарняні заклади.

[ред.] Персоналії

• Роман Руденко (1907—1981), у 1944— 1953 pp. — прокурор УРСР, а з 1953 p. - Генеральний прокурор СРСР.

[ред.] Література

• Енциклопедія українознавства

Населені пункти Чернігівської області
Міста
Бахмач • Бобровиця • Борзна • Городня • Ічня • Корюківка • Мена • Новгород-Сіверський • Носівка • Ніжин • Остер • Семенівка • Щорс • Прилуки • Чернігів
Селища міського типу
Батурин • Березна • Варва • Гончарівське • Десна • Дігтярі • Дмитрівка • Добрянка • Дружба • Замглай • Козелець • Короп • Куликівка • Ладан • Линовиця • Лосинівка • Любеч • Макошине • Мала Дівиця • Михайло-Коцюбинське • Олишівка • Парафіївка • Понорниця • Радуль • Ріпки • Седнів • Сосниця • Срібне • Талалаївка • Холми

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.