Наукова фантастика
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Наукова фантастика (НФ), або просто фантастика (від грец. phantastike - мистецтво уявляти), - жанр у літературі й кіно, що відрізняється систематичним використанням у творах неіснуючих об'єктів.
Поява фантастики була викликана промисловою революцією в XIX столітті. Спочатку наукова фантастика була жанром літератури, що описує досягнення науки й техніки, перспективи їхнього розвитку й т.д.
Часто описувався (як правило, у вигляді утопії) світ майбутнього. Класичним прикладом такого типу фантастики є твори Жуля Верна.
Пізніше розвиток техніки став розглядатися в негативному світлі (антиутопія). Приклад: «Машина часу» Герберта Уеллса.
Антиутопія описує не тільки негативний розвиток техніки в майбутньому. В XX столітті з'явилася також соціальна фантастика, що описує не зміни техніки в майбутньому, а зміни суспільства. Найвідоміший приклад - антиутопія «1984» Джорджа Оруелла.
Склався стереотип, що наукова фантастика - розважальний жанр. Нерідко письменники намагаються його зруйнувати, перетворюючи свої книги в серйозні доробки, навантажуючи їх прихованим філософським змістом. Приклади: Хроніки Дюни (Френк Герберт), Фундація (Foundation) (Айзек Азімов).
Найбільш важливими піджанрами є: альтернативна фантастика, соціальна фантастика, військова наукова фантастика, апокаліптична та постапокаліптична фантастика й ксенофантастика (що описує життя інопланетян із психологією й структурою суспільства, зовсім відмінної від людської).
В 1980-х роках почав набирати популярність антиутопічний піджанр - кіберпанк, основою якого є глобальна комп'ютеризація, і її наслідки. Відомі приклади: «Джонні Мнемонік», «Матриця», «Лабіринт відображень».
Від жанру наукової фантастики в 20-30-их рр. XX сторіччя відділився жанр фентезі, або «чарівної казки для дорослих». Відрізнити ці жанри літератури відносно нескладно в їхніх крайніх проявах: твердої наукової фантастики й героїчної фентезі, але між ними розташовується цілий спектр доробків.
