Литвиненко Олександр Вальтерович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Вальтерович Литвиненко (4 грудня 1962 - 23 листопада 2006) - російський співробітник спецслужб, в 1988-1999 рр. - працівник КДБ-ФСБ, згодом політемігрант, опонент уряду Путіна. Помер в Великобританії 23 листопада 2006 року в одному з лондонських шпиталів від променевої хвороби.
Зміст |
[ред.] Діяльність в органах держбезпеки
Народився 4 грудня 1962 року у Воронежі. В 1980 році, після закінчення середньої школи, був призваний до лав Збройних сил СРСР. За наступні двадцять років пройшов шлях від рядового до підполковника. З 1988 року співробітник органів контррозвідки КДБ СРСР, з 1991 - центрального апарату МБ-ФСК-ФСБ. Спеціалізація - боротьба з тероризмом й організованою злочинністю. За проведення спільних з Московським карним розшуком (МУР) операцій по розшуку й затримці особливо небезпечних злочинців одержав звання "Ветеран МУРА". Учасник бойових дій у багатьох "гарячих точках" колишнього СРСР і Росії. В 1997 році переведений до Управління по розробці злочинних організацій (УРПО ФСБ) на посаду старшого оперативного співробітника, заступника начальника 7-го відділу.
18 листопада 1998 г. разом з декількома колегами по Управлінню провів в Москві прес-конференцію, учасники якої повідомили про те, що в листопаді 1997 г. одержали від керівників УРПО генерал-майора Євгенія Хохолькова й капітан І рангу Олександра Камишнікова усний наказ убити Бориса Березовського (у той час - заступника секретаря Ради безпеки Росії. Литвиненко і його колеги відмовилися виконувати наказ, після чого їхні начальники стали загрожувати їм фізичною розправою за те, що не захотіли вбити "єврея, що обікрав півкраїни".
[ред.] Переслідування й еміграція
За два тижні на Литвиненко біля його будинку було здійснено замах. У березні 1999 г. він був арештований за обвинуваченням у перевищенні повноважень і поміщений в "Лефортово". У листопаді 1999 року виправданий, але одразу в залі суду, після зачитаного йому виправдувального вироку, був заарештований ФСБ і поміщений у СІЗО Бутирської в'язниці за іншою кримінальною справою. У 2000 р. друга кримінальна справа була припинена прокуратурою за відсутністю складу злочину, однак у той же день проти Литвиненко була розпочата третя кримінальна справа, а він сам звільнений під підписку про невиїзд. Порушивши її, він перебрався у Туреччину, у зв'язку із чим підписка була замінена на заключення під варту. Проти нього була порушена четверта кримінальна справа. Його близьких грубо допитували в Росії. Вітчим умер після допиту від інсульту. Невідомі побили брата. [1]
У травні 2001 г. Великобританія надала Олександру Литвиненко політичний притулок, як тому, хто піддається переслідуванням на батьківщині. Литвиненко підкреслював, що розповсюджена в Росії думка про надання притулку у винагороду за державні таємниці до нього відношення не мала.
У жовтні 2006 р. Литвиненко одержав британське підданство.
[ред.] Публікації
Перша книга Литвиненка "ФСБ підриває Росію", написана в співавторстві з істориком, консультантом Фонду громадянських свобод Юрієм Фельштинським, вийшла в Нью-Йорку восени 2001 р. У ній автори обвинувачують ФСБ в організації терористичних актів (у тому числі вибухів житлових будинків восени 1999 р. в Буйнакську, Москві й Волгодонську), викрадень й убивств. Згодом по цій книзі був знятий документальний фільм, що одержав назву "ФСБ підриває Росію" або, в іншому варіанті, "Замах на Росію" (режисер - Жан-Шарль Деньо).
В 2002 г. вийшла друга книга Литвиненка - "Луб'янське злочинне угруповання" - про корупцію, хабарництво, зв'язки КДБ-ФСБ із злочинним світом, викрадення і вбивства на замовлення.
[ред.] Замах 2006 року
1 листопада 2006 р. Олександр Литвиненко, за його власними словами, сказаними детективам Скотланд-Ярда, зустрівся зі знайомим колишнім співробітником ФСБ із Москви Андрієм Луговим і невідомим, котрий представився Володимиром. "Володимир" не розкривав своєї персони й неодноразово наполягав на чашці чаю. [2]
У той же день Литвиненко зустрівся в одному з ресторанів Лондона із громадянином Італії Маріо Скарамеллою. Скарамелла є експертом з питань проникнення радянського КДБ в італійську політику й, можливо, має зв'язки з російською ФСБ. [3] За словами Скарамелли, він передав Литвиненко матеріали про "групу кілерів із Санкт-Петербурга", що вбила журналістку Ганну Політковську та збирається усунути Литвиненка й Скарамеллу. [4]
Повернувшись додому, Литвиненко відчув себе погано. Він запідозрив отруєння й промив шлунок, після чого був доставлений у лікарню. Доктори стали підозрювати отруєння талієм - високотоксичною отрутою, яку складно ідентифікувати й ще складніше вивести з організму. Талій у першу чергу вражає нервову систему людини, печінку й нирки; отруєння їм нерідко закінчується смертю. Лікар Литвиненка заявив, що мова йде про навмисне отруєння [5].
Скарамелла організував прес-конференцію в Римі, а також брав участь у телеінтерв'ю із британським каналом. Він розповів про свою зустріч і про побоювання за своє життя. Луговий й "Володимир" не були помічені у Великобританії після отруєння. У бесіді з журналістом The Tіme у Москві Луговий відкинув підозри. [6] [7] [8], [9] [10]
За даними на 20 листопада [11], Литвиненко перебував у палаті під збройною охороною; шанси на його виживання оцінювались, як 50/50. У пацієнта було порушене функціонування кісткового мозку, який не виробляв достатньої кількості лейкоцитів для підтримки імунної системи організму. Це говорило про наслідки отруєння сильною радіоактивною речовиною, яка швидко розкладається. Поліція вела розслідування замаху.
[ред.] Смерть
У ніч на 23 листопада 2006 стан здоров'я Литвиненка різко погіршилося, і 23 листопада о 21:21 за місцевим часом він помер у лікарні Університетського коледжу Лондона. [12] Поліція розслідує його смерть, як таку, що " настала від нез'ясованих причин".
24 листопада вчені із Британського агенства охорони здоров'я (БАЗ) припустили, що Литвиненко вмер від радіоактивного зараження. В аналізах були виявлені сліди радіації, викликаної, як передбачається, полонієм-210, відповідно до заяви глави центра БАЗ по радіаційних, хімічних і зовнішніх ризиках Роджера Кокса. Він також заявив, що в малих дозах полоній-210 збільшує ризик захворювання раком, а в більших кількостях порушує діяльність кісткового мозку, травної системи й інших життєво важливих органів. Полоній-210 є джерелом альфа-випромінювання, однак він становить небезпеку тільки, коли попадає усередину організму з їжею, шляхом вдихання або через відкриту рану. БАЗ досліджує можливі ризики для людей, що контактували з Литвиненко, включаючи медперсонал. [13],[14], [15], [16]
[ред.] Розслідування
Розслідування проводиться контртерористичним управлінням Скотланд-Ярду. [17]
Детективи зі Скотланд-Ярду провели обшуки на предмет наявності радіації в тих місцях, які відвідував Литвиненко. Сліди радіації були знайдені в суші-барі на Піккаділлі, де Литвиненко зустрічався зі Скарамеллой, у готелі Міленіум Мейфейр на Гросвенор Сквер, де він розмовляв з колишнім співробітником ФСБ Андрієм Луговим, і в будинку самого Литвиненка на Масуелл Гілл (північ Лондона). [18], [19], [20], [21]
Із приводу розслідування виступив міністр внутрішніх справ Об'єднаного Королівства Джон Рід, що підтвердив, що поліція шукає радіоактивні матеріали, пов'язані з радіацією, виявленою в тілі Литвиненка. [22]
Голова відділу по боротьбі з тероризмом Скотланд-Ярда Пітер Кларк заявив: "Детективи ведуть інтенсивне розслідування. Ми намагаємося знайти можливих свідків, відстежити пересування Литвиненка у важливий час, у тому числі, коли він у перший раз відчув себе хворим, ідентифікувати людей, з якими він зустрічався. Також досліджуються записи відеокамер спостереження". [23]
Хіміки заявляють, що смертельна доза полонію-210 може бути отримана тільки штучним шляхом, використовуючи прискорювач елементарних часток або ядерний реактор
"Це не випадкове вбивство. Це не знаряддя вбивства, обране групою аматорів. Ці люди мають за собою серйозні ресурси, - заявила Андреа Селла, доктор хімії в Юниверсіті Коледж Лондон, в інтерв'ю агентству Reuters. [24]
«Форін офіс» (МЗС Великобританії) звернувся до російської влади із проханням надати всю інформацію, що може допомогти розслідуванню. Це питання обговорювалося на зустрічі 24 листопада із російським послом у Лондоні Юрієм Федотовим. [25]
[ред.] Відгуки та думки
Друзі Литвиненка у прямому ефірі британських телеканалів зачитали передсмертну заяву екс-офіцера ФСБ. Вони твердять - текст записаний зі слів померлого. На папері є й підпис Олександра Литвиненка:
-
Зараз я лежу тут і виразно чую биття крил ангела смерті. Можливо, мені і вдасться вислизнути від нього, але мої ноги вже не так швидкі, як мені хотілося б. Тому я думаю настав час сказати кілька слів людині, яка винна за мій нинішній стан. Пане Путін, вам, можливо, вдасться змусити мене замовкнути, але ця тиша вам обійдеться дорогою ціною. Ви показали, що є жорстоким варваром, яким уявляють вас найсуворіші критики. Ви показали, що не поважаєте життя людини, свободу й інші ліберальні цінності. Ви показали, що не гідні своєї посади, недостойні довіри цивілізованих людей. Можливо, ви змусите замовкнути одну людину, але протести по всьому світу будуть лунати у ваших вухах, пан Путін, до кінця вашого життя. Нехай Господь простить вас за те, що ви зробили - не лише зі мною, але й з моєю рідною Росією і її народом.
[ред.] Зовнішні посилання
- ВВС:Лондон просить Москву допомогти в розслідуванні смерті Литвиненка
- Заява, зачитана від імені Литвиненка
- Смерть Литвиненка. Жидівський слід
- Case of the poisoned spy puts Kremlin in the dock(англ.)
- 'Poisoned by radiation'(англ.)
- Ex-KGB spy poisoned by 'high dose of Alpha radiation'(англ.)
- Александр Литвиненко, Юрий Фельштинский. ФСБ взрывает Россию(рос.)
