Длуґош Ян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ян Длугош

Ян Длугош (польськ. Jan Długosz; 1415 — 19 травня 1480, Краків) — польський історик і дипломат, крупний католицький ієрарх, автор «Історії Польщі» в 12 томах.

[ред.] Біографія

Ян Длугош народився у с. Бжезниця Пажещаньського повіту. Вчився в Краківському університеті (1428—1431), краківський канонік (з 1436), в 1439—1455 був секретарем кардинала Збігнева Олесницького.

Він був посланий королем Польщі Казимиром IV у дипломатичні місії до Папського і Імперського дворів, і був залучений в переговори короля з Тевтонськими лицарями протягом Війни Тринадцяти Років (1454-66) і в мирних переговорах.

У 1450 він був посланий королевою Софією Гальшани і королем Казимиром IV на мирні переговори між регентом Королівства Угорщини Яношом Хуняді і Яном Іскра, і в шість днів переконав їх підписати перемир'я.

У 1461 польська делегація, яка включала Яна Длугоша зустрілась з емісарами чеського короля Їржі Подебрадського в Битомі. Після шестиденних розмов альянс між двома фракціями було укладено.

У 1467 йому було довірено навчання сина короля.

Ян Длугош відхилив пропозицію стати Архієпископом Праги, але незабаром до смерті був вибраним Архієпископом Львову (1480).

[ред.] Твори

Серед багатьох його творів найбільш відомий «Annales seu cronicae incliti Regni Poloniae», звана звичайно «Хронікою Длугоша». Це історія Польщі, доведена до 1480, в 12 книгах на латинський мові. У «Хроніці Длугоша» використані матеріали державних і церковних архівів, польські, чеські і угорські хроніки, руські і литовські літописи. Вважається вершиною польської середньовічної історіографії.

Частина хроніки переведена на російську мову.