Дакія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Да́кія — держава даків, що жили в пониззі Дунаю. Історична земля, на території сучасної Румунії поблизу Дунаю, римська провінція, була заселена племенами даків.
Найбільш знаменитими вождями племені у свій час були Буребиста і Децебал. Під час правління Децебала столицею Дакії була фортеця Сармигезетура. Визначний вплив на даків мали племена скіфів, а також греки Причорномор'я. В І в. перед Хр. Ґети й Даки сполучились в одну політичну цілість — сильну державу Буребисти (Бурвісти), що дала себе знати страшними походами наоколо, між іншим - зруйнованнєм Ольбії й інших грецьких колоній аж до Аполонії). Розпавшись по смерти Буребисти, ця ґетсько-дакійська держава доходить знову великої сили в кінці І в. по Хр. під рукою Децебала, талановитого орґанізатора й політика, що в союзі з іншими сусідніми народами розпочинає боротьбу з Римом (в 80-х рр.). Вона йшла для нього щасливо на початках (за Доміціяна). Але відновлена Траяном, війна ся, по тяжких напруженнях, закінчилась руїною дакийської держави (коло 106 p.). На її місцї утворено римську провінцію Дакію і колонізовано ріжноплеменним людом з інших провінцій. Римська Імперія поглинула мову даків, однак зберегла деякі елементи звичаїв, культури, національного одягу, основною мовою стала латина.
Провінція Дакія, як її описує Птолемей (ІІІ. 8), обіймала край між Тисою, Дунаєм, верхнім Дністром і Серетом, тим часом як чорноморське побереж'я, себто грецькі кольонїї, як Тіра, Ольбія й ін., зачислялося до Нижньої Мезії. Головним огнищем римської колонізації й римського житя була долина середнього Маріса (Мароша) і Сама (Самош).
Римська окупація Дакії трівала трохи більш як півтора століття. Увесь сей час Дакія зіставалась відокремленим передовим укріпленнєм Римської держави (від провінцїї Панонії її відділяла територія Язиґів між Дунаєм і Тисою); удержувати її було дуже тяжко, і коли в середині ІІІ в. з особливою силою розпочались напади на Римську державу сусїднїх народів, Авреліан, для улекшення оборони, постановив вирікти ся сеї провінції. Римську і романізовану людність виведено в Тракію і Мезію, Дакію полишено (274), а щоб страта була менш болючою, утворено нову провінцію Дакію на правім боці Дунаю в Мезії.
Історія зберегла пам'ять про ті часи, на стінах колони Траяна в Римі, а також тріюмфальний пам'ятник в Адам-Клиси. Римських завойовників заманили в Дакию її природні багатства, можливість зрощувати різноманітні культури. Історія також донесла до нас правду о погибелі хороброго вождя Дечебала, який не здався в руки завойовникам, пронизавши себе шаблею. Так даки и римляни стали основоположниками румунського народу, а Децебал і Траян — його історичними героями.
