Тиса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тиса

Ріка Тиса
Витік	Рахів, Закарпатська область, Україна
Гирло	Дунай (Сербія, Новий Сад)
Прирічкові країни	Україна, Угорщина, Словаччина, Сербія, Румунія
Довжина	966 км
Висота витоку	2 020 м
Середньорічний стік	800 м³/с
Площа басейну	157 186 км²

Тиса - (угор. Tisza, нім. Theiß, слов. Tisa) - найбільша ліва притока Дунаю.

Тече в межах України (Закарпатська область), Угорщини і Сербії, частково по кордону між Україною і Румунією, a також Угорщиною і Словаччиною.

Зміст

1 Характеристика
2 Притоки
- 2.1 Праві притоки
- 2.2 Ліві притоки
3 Література
4 Ресурси Інтернет

[ред.] Характеристика

Довжина - 966 км (у межах України - 201 км)

Площа басейну - 157 тис. км² (у межах України - 11,3 тис. км²).

Утворюється злиттям Чорної Тиси і Білої Тиси за 4 км вище м. Рахова.

На території України міститься верхня, переважно правобережна частина басейну Тиси, що лежить на південно-західних схилах Українських Карпат та на Закарпатській низовині.

Долина до села Великого Бичкова - V-подібна (ширина 100-200 м), на окремих ділянках ущелиноподібна (ширина 30-50 м). Далі тече вздовж гip Верхньотисинською улоговиною у широкій (від 3-5 до 8-9 км) долині, перетинає Вулканічний хребет (ширина долини тут зменшується до 1-1,5 км) і виходить на Закарпатську низовину.

Заплава у верхів'ї відсутня або представлена вузькою (30-60 м) смугою, нижче - одностороння (завширшки від кількох десятків метрів до 1,5-2 км); є обваловані ділянки, річище у верхів'ї звивисте, порожисте, нижче - дуже розгалужене, з численними островами.

При виході на низовину набуває рис рівнинної річки, ширина її досягає 150-170 м (подекуди 260 м).

Похил - 1,2 м/км.

Живлення - переважно снігове і дощове; бувають високі паводки.

40% річного стоку припадає на весняний період.

Льодоутворення з першої половини грудня (забереги, сало, шуга), льодостав нестійкий; весняний льодохід у березні, бувають затори.

Гідрологічні пости: біля Рахова (з 1949 р.), Ділового (з 1913 р.), Великого Бичкова (з 1945 р.), Тячева (з 1942 р.), Хуста (з 1946 р.), Вилка (з 1886 р.), Чопа (з 1950 р.).