Брусниця звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Брусниця звичайна

Біологічна класифікація

Царство:	Рослини (Plantae)
Відділ:	Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:	Дводольні (Magnoliopsida)
Ряд:	Ericales
Родина:	Брусничні (Vacciniaceae)
Рід:	Vaccinium
Вид:	Брусниця звичайна (Vaccinium vitis-idaea)

Брусниця звичайна (Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avr.; Vaccinium vitis-idaea L.). Народна назва - брусниця. Невисокий кущик родини брусничних (10-28 см заввишки) з повзучим довгим кореневищем. Стебло прямостояче з округлими короткоопушеними гілочками. Пагони зеленувато-бурі, вкриті короткими гачкоподібними волосками. Листки чергові, оберненояйцеподібні або еліптичні -(0,5-3 см завдовжки і 0,2-1,5 см завширшки), шкірясті, тупі, цілокраї або нечітко зарубчасті із загнутими вниз краями, гладенькі або при основі трохи опушені; зверху темно-зелені, блискучі, зісподу з темними залозками, тримаються на рослині протягом двох-трьох років. Квітки а двома приквітками знаходять я у верхівкових 2-16 квіткових китицях, зібрані на кінцях торішніх пагонів. Квітконіжки короткі, червонуваті, опушені. Чашечка чотиризубчаста, з короткими округлими червонуватими або зеленуватими зубцями. Віночок (5-6 мм завдовжки) дзвоникуватий, 4-5-зубчастий, біло-рожевий або рожевий. Тичинок 8 (10) з короткими, не виступаючими за межі віночка нитками. Маточка одна, зав’язь чотиригнізда. Плід - округла ягода (7-12 мм у діаметрі), спочатку зеленувато-6іла, стигла - яскраво-червона. Насіння численне, червонувато-буре, з сітчастою шкірочкою, у формі півмісяця.

Росте брусниця у хвойних і мішаних лісах, на галявинах. Світлолюбна рослина. Поширена на Поліссі і в Карпатах. Заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Житомирській, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській областях, на півночі Київської та Сумської областей. Запаси обмежені.

[ред.] Практичне використання

Харчова, вітамінозна, медоносна, лікарська, декоративна рослина. Ягоди вживають свіжими і переробленими. З них готують варення, компоти, джем, начинку для цукерок, пастилу, сік, маринади, екстракти, напої. Квашена брусниця має приємний смак і може довго зберігатись. Ії застосовують як гарнір до м'ясних і рибних страв, добавляють у салати. Високі харчові й смакові властивості брусниці зумовлені наявністю у них цукрів (до 7% ), органічних кислот: лимонної, яблучної, молочної, янтарної, бензойної, саліцилової (загальний вміст 2,5%). Завдяки наявності бензойної кислоти ягоди брусниці тривалий час зберігаються

Брусниця звичайна, цвіт

У свіжому вигляді. Крім того, ягоди містять пектинові й дубильні речовини (0,32% ), глікозиди арбутин і вакцинін, провітамін А, вітамін С (7-23 мг%). Насіння брусниці містить 32% жирної, швидковисихаючої олії.

У науковій медицині використовують листки брусниці - Folium Vitis idaea як сечогінний і дезинфікуючий засіб при каменях у нирках, ревматизмі, подагрі, циститах. Антисептична і протизапальна дія препаратів, виготовлених з листків, зумовлена наявністю в них глікозидів, арбутину, гіперозиду, дубильних речовин, елагової та хінної кислот. Свіжі листки брусниці при подрібненні виділяють легкі фітонциди.

У народній медицині застосовують ягоди і всю рослину, зібрану в період цвітіння при ревматизмі, простуді, кашлі, захворюванні печінки, нирок, сечового міхура, при маткових кровотечах, туберкульозі легень, гіпертонії. Сік ягід вживають при запальних процесах і проносах.

Як медоносна рослина дає підтримуючий взяток, медопродуктивність її до 50 кг з 1 га. Як декоративна рослина рекомендується для декорування кам'яних гірок у лісопарках.

[ред.] Збирання, переробка та зберігання

Ягоди збирають з середини серпня до перших заморозків. Збирають брусницю вручну, за допомогою гребінців або комбінованим способом. Складають ягоди у плетені кошики і зберігають під наметом, на полицях, розстилаючи їх шаром товщиною до 25 см. Перед відправкою на пункти переробки ягоди сортують на сортувальних машинах. Ягоди брусниці транспортабельні, добре зберігаються.

Шляхом переробки з ягід готують екстракти, варення; джем, кондитерські вироби, консерви. Як лікарську сировину листки брусниці заготовляють від початку сніготанення і до початку цвітіння або восени після збирання ягід. Збирають їх вручну, зразу ж відкидаючи почорнілі. Сушать листки в сушарках або під наметами з достатньою вентиляцією, розстилаючи тонким шаром на папері чи тканині. Пакують висушену сировину в мішки вагою до 25 кг і зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Урожайність брусниці 60-300 кг/га. Найкраще плодоносить вона в зріджених деревостанах, на свіжих порубах. Великих суцільних заростей не утворює і мало придатна для промислової заготівлі, збирається переважно місцевим населенням. Урожайність ягідника можна підвищити, інтенсифікуючи процес запилення шляхом вивезення пасік. Відсутність запилювачів негативно позначається на урожайності ягід, тільки 50 % квіток зав'язують плоди, при цьому плоди дрібні і мають мало насіння.

Для підвищення продуктивності брусничників рекомендується раз на 4-5 років проводити охолоджувальне обрізування; два рази за вегетаційний період - поверхневе розпушування ґрунту. Добрі наслідки дає підсадка в зріджені плантації брусниці кореневих живців і частин куща, підсівання насіння в післявегетаційний період. Брусниця потребує дбайливого використання, охорони та відтворення шляхом культури. Перші досліди по створенню культур брусниці розпочаті в 1968 р. Інститутом садівництва в Піккіо (Фінляндія). За даними фінських вчених, брусниця, перенесена з природних умов на пробні площі, прекрасно прижилась і протягом чотирьох років давала високі врожаї.